Європейська Зелена Угода через 100 днів: з високими амбіціями, проте (все ще) не така, що змінює правила гри
Девід Доннерер
експерт Енерджі Сітіз з питань політики Європейського Союзу
Коли новообрана Європейська Комісія сягнула своєї 100-денної позначки, настав час проаналізувати, як донині виконується її чільна програма – зробити Європу першим кліматично-нейтральним континентом. Європейська Зелена Угода вже запропонувала різні амбітні заходи, почавши від фінансування і до управління. Однак це не спричинило ще необхідної зміни парадигми, потрібної для здійснення переходу.
Зелена Угода, безперечно, є ознакою того, що виконавча влада ЄС врешті-решт усвідомила кліматичну та пов’язану з нею суспільну невідкладність. В останні місяці вона помітно відсунула набік частину своєї риторики, коли була зосереджена лише на конкуренції і зростанні, для того, щоб інтегрувати інші ключові цілі, такі як справедливість, залучення та співпраця. Перші заходи, що з’явились під парасолькою Зеленої Угоди, теж рухаються у правильному напрямку, проте, як показує наш аналіз, вони досі не змінили правил гри.
Механізм: новий перспективний інструмент?
Цьогоріч у січні запропоновано Механізм Справедливого Переходу спеціально, щоб підтримати найбільш постраждалі внаслідок відмови від викопного палива вуглець-інтенсивні регіони під час розробки ними територіальних планів переходу. Європейська Комісія похвалилась , що в рамках цього заходу змобілізує 100 мільярдів євро. Втім, лише частину цієї суми, а саме 7,5 мільярда євро, складуть свіжі гроші, призначені для вибраних регіонів у всьому ЄС. Стосовно решти суми виконавча влада ЄС, щоб покрити видатки, розраховує головно на країни-члени, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та приватний сектор, залучаючи їх до фондів Єдності, інших механізмів ЄС (Фонд InvestEU) і так званого "позичкового механізму в державному секторі", керованого ЄІБ.
Наприкінці лютого Європейська Комісія оприлюднила список придатних регіонів та міст, заохочуючи багатьох наших членів отримати доступ до фінансового казана Справедливого Переходу. Однак в майбутньому вирішальне значення матиме тісне залучення міст і регіонів керівництвом Справедливого Переходу в рамках структурованого діалогу, як це вимагають Національні Плани щодо енергії і клімату. Інакше механізм Справедливого Переходу в кінцевому підсумку стане ще однією вправою зверху-вниз, коли розпоряджаються країни-члени і Комісія, а місцеві виконавці залишаються на боковій лінії ігрового поля. Понадто вирішальним буде також те, аби новий механізм ЄІБ кредитування державного сектору, щоб стати надійною альтернативою іншим кредитним установам, надавав місцевим органам влади безвідсоткові позики.
Інвестиційний План Сталої Європи: без змін
Інвестиційний План сталої Європи має на меті підтримати ціль Зеленої Угоди – досягнення кліматичної нейтральності, мобілізуючи впродовж наступних десяти років 1 трильйон (мільйона мільйонів) євро. Для цього четверту частину майбутнього бюджету ЄС буде призначено на фінансування дій задля клімату, також приватний сектор і національне співфінансування принесуть сотні мільярдів євро. Європейська Комісія представляє цей план як Інвестиційний План Зеленої Угоди, хоча насправді вона перерозподіляє наявне фінансування замість того, щоб забезпечити значне додаткове.
Закон про клімат: правові рамки для кліматично нейтрального ЄС
Запропонований 4 березня закон про клімат - це правові рамки, що впроваджують ціль – кліматичну нейтральність ЄС у 2050 році – в обов'язковий закон. Пропозиція Європейської Комісії також полегшує виконавчій владі ЄС підвищення цілей стосовно клімату й енергії після 2030 року, що ускладнює країнам-членам ЄС і парламенту ЄС чинити опір таким крокам. Ба більше, закон про клімат дає право Комісії давати (необов'язкові) рекомендації країнам-членам, чиї дії суперечать загальній цілі ЄС – кліматичній нейтральності. Але, мабуть, найбільш приголомшливою новиною, запровадженою цим законом, є те, що Комісія відтепер повинна перевіряти, чи нові проекти заходів або законодавчі пропозиції на рівні ЄС відповідають цілі кліматичної нейтральності. У такий спосіб виконавча влада ЄС прагне усунути з правил ЄС будь-які невідповідності або суперечності із загальною ціллю Зеленої Угоди.
Попри добрі наміри пропозиція стосовно закону про клімат все ще має кілька слабких місць. Вона не зобов'язує країн-членів стати кліматично нейтральними до 2050 р. в індивідуальному порядку, пропонуючи тим, хто відстає, спосіб на ухиляння та відтермінування необхідних дій. Окрім того, Європейська Комісія далі вагається, чи прискорити скорочення викидів до 2030 року, оскільки допіру у вересні вона оприлюднить план збільшення дотеперішньої цілі ЄС стосовно скорочення викидів парникових газів зі 40% до 50-55%. По-третє, закон про клімат не включає кліматичної перевірки інвестицій на всіх рівнях управління як необхідної передумови того, щоб бюджети відповідали тривалому шляху до кліматичної нейтральності.
Кліматичний пакт: чи отримає він належне управління?
Представлений разом із кліматичним законом кліматичний пакт - це нова структура управління, що має об'єднати регіони, місцеві громади, громадянське суспільство, школи, промисловість та людей. Всіх їх будуть заохочувати взяти на себе низку зобов'язань та визначити спільні рішення кліматичних викликів. Згідно з планами Європейської Комісії кліматичний пакт також "надав би громадянам та всім соціальним групам голос і роль у розробці нових дій, започаткуванню масових заходів знизу, обміні інформацією і показовими рішеннями". Комісія, зокрема відповідальний виконавчий віце-президент Франс Тіммерманс, сподіваються використати цей механізм для відновлення зв’язку з розчарованими громадянами, які вимагають посилення заходів щодо клімату шляхом амбітних політичних зобов'язань, діалогу та узгодження.
4 березня почала працювати громадська консультація з питань кліматичного пакту, що буде відкрита до 27 травня. Опісля, офіційно запустити в дію кліматичний пакт збираються на COP26 у Глазго наприкінці цього року. Щоб цьому новому інструменту вдалось отримати належну управлінську підтримку з боку Зеленої Угоди, він має започаткувати справжній суспільний пакт. Цей пакт повинен бути закріплений у глибокій реформі ініціативи Угоди мерів задля залучення місцевих енергетичних альянсів, гарантування ефективного багаторівневого управління, виходу за рамки енергетики і клімату, революціонізування освіти та підтримки місцевих і регіональних органів влади належними ресурсами, щоб вони діяли як координатори цієї управлінської конструкції у сфері кліматичних дій. Кліматичний пакт потребує оновлення нашого способу життя, заснованого на зреформованому наборі цінностей і стандартів, що переглядають наші взаємини з нашою місцевою екосистемою та відповідні наші обов'язки і зобов'язання з подолання кліматичної кризи. На територіальному, соціальному чи економічному рівні це також допоможе надати нове значення слову "єдність", що є однією з найважливіших цілей європейського проекту.
Що далі?
У квітні ЄС намагатиметься розпочати реформування свого економічного управління, переглянувши правила ЄС стосовно витрат і дефіциту в контексті перегляду Європейського пакту про стабільність і зростання. Європейська Комісія також має намір запровадити для зелених інвестицій винятки із правил ЄС, що стосуються дефіциту бюджету, але кілька країн-членів вже висловилися проти цього процесу. Зняття цих бар'єрів для державних інвестицій матиме ключове значення для вивільнення необхідних ресурсів задля перетворення Зеленої Угоди в реального змінювача правил гри. Разом з цією реформою економічного управління ми можемо очікувати також реформи політики єдності ЄС. Виконавчий орган ЄС у своєму новому підрозділі "Підтримка структурних реформ" прагне вийти поза традиційні адміністративні рамки більше в напрямку до того, що він називає "функціональними сферами". Завдяки цьому ціль полягає у гарантуванні, що процвітання і територіальний розвиток корисно впливатимуть на прилеглі території за межами міських центрів.