Угода мерів

Угода Мерів – це перша і найбільш амбітна ініціатива Європейського Союзу, яка впроваджується Європейською Комісією та спрямована безпосередньо на те, щоб органи місцевої влади та їх громадяни почали відігравати провідну роль у боротьбі з глобальними змінами клімату. За період з 2008 року Угода Мерів переросла в активний рух органів місцевої влади, готових до розширення своїх прагнень у сфері сталої енергетики та зміни клімату. Приєднуючись до Угоди Мерів, місцевий орган влади добровільно бере на себе зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів та покращення стійкості до змін клімату шляхом впровадження Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (і клімату).

Зобов’язання Підписантів Угоди мерів пов’язані зі стратегією впровадження політики щодо клімату та енергії Європейського Союзу. Сюди входить пакет Європейського Союзу щодо клімату та енергії до 2020 року для Підписантів, які приєдналися в період між 2008 і 2015 роками, стратегія впровадження політики щодо клімату та енергії Європейського Союзу до 2030 року, а також Стратегія ЄС з адаптації до змін клімату для Підписантів, які приєдналися після 2015 року.
Підписантів, що працюють в рамках стратегії до 2020 року (Угода Мерів 2020) і / або її адаптованої версії («Мери адаптуються»), заохочують відновлювати і розширювати свої зобов’язання в порівнянні з їх нинішніми діями, спрямованими на пом’якшення. Пропонується відновити свої зобов’язання до 2030 року (Угода Мерів щодо клімату та енергії) шляхом прийняття нового рішення міською радою та підписанням форми приєднання до 2030 року.

Починаючи з жовтня 2015 року, органи місцевої влади зобов’язалися скоротити викиди CO2 (і, можливо, інших парникових газів) як мінімум на 40%, підвищити стійкість до впливу змін клімату та забезпечити надійний доступ до сталої та фінансово доступної енергії до 2030 року.
Для країн Східного партнерства мета скорочення викидів СО2 визначена як мінімум – 30%.

Відправною точкою початку функціонування Угоди Мерів став заклик європейських міст, схвалений і підтриманий Європейською Комісією. З огляду на те, що ця ініціатива дотримується принципу розвитку «знизу – вгору», а також є добровільним зобов’язанням, спрямованим на задоволення амбітних цілей, поставлених самими муніципалітетами, приєднання до Угоди Мерів є абсолютно безкоштовним, як і виконання планових завдань, а також надання необхідних звітів у відповідності до методології Угоди.

Європейська Комісія взяла на себе зобов’язання щодо підтримки органів місцевої влади, які беруть участь в Угоді Мерів, та висвітленні їх діяльності в рамках Угоди.
Спочатку Європейська Комісія створила і профінансувала Офіс Угоди Мерів (СоМ), який за сприяння Служби підтримки надає допомогу Підписантам з усіх питань, що стосуються їх участі в Угоді, і просуває місцеві заходи за допомогою засобів масової інформації. Офіс СоМ також координує роботу з третіми особами і веде переговори про підтримку діяльності Підписантів з потенційними партнерами та донорами.
Об’єднаний Дослідницький Центр Європейської Комісії працює в тісному співробітництві з оСоМ для того, щоб надавати ясні технічні інструкції і шаблони, метою яких є сприяння виконанню зобов’язань Угоди Мерів, а також забезпечення моніторингу реалізації заходів отриманих результатів.
Європейська Комісія взяла зобов’язання щодо створення певних механізмів фінансування та політичної підтримки діяльності європейських міст, які приєдналися до Угоди. Оскільки наразі процес Угоди Мерів зачіпає також міста країн Східного партнерства, то при створенні механізмів підтримки враховуються також потреби цих регіонів.
Виходячи з досліджень, існує безліч причин для приєднання чинних Підписантів Угоди до цього руху, серед яких:

Публічно заявити про своє амбітне зобов’язання щодо скорочення CO2.​Створити або посилити динаміку скорочення CO2 на своїй території.Отримати мотивацію від інших першопроходьців у цій сфері та на підставі їх прикладів.Поділитися досвідом, напрацьованим на їх території, з іншими.Зробити свою територію відомою в якості кращого прикладу для інших.Публічно заявити про досягнення спільноті Угоди і поза її межами, скориставшись веб-сторінкою Угоди.Поліпшити якість життя своїх жителів.Отримати користь від розширеної технічної підтримки.Посилити співпрацю з жителями та місцевими зацікавленими сторонами на своїй території шляхом розробки та моніторингу впровадження своїх Планів дій.

Щоб виконати свої зобов’язання, органи місцевої влади зобов’язуються:

Підготувати та подати Базовий кадастр викидів (БКВ), в якому будуть вказані викиди CO2 на території Підписанта в кількісному вираженні.Підготувати і представити оцінку ризику і вразливості (ОРВ), що вимірює рівень ризику шляхом аналізу потенційних кліматичних загроз, а також оцінює вразливі місця на території Підписанта.Надати План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК), який повинен бути розроблений у зазначений період (один рік – для ПДСЕР і два роки – для ПДСЕРК і затверджений міською радою після прийняття офіційного рішення про приєднання до ініціативи Угоди Мерів. У Плані дій будуть вказані кроки і політика, що підлягають впровадженню з метою досягнення цілей.Надавати на періодичній підставі – кожні два роки після подання Плану дій – моніторингові звіти з оцінкою успішності реалізації Плану дій.