Отож, які досягнення є на сьогодні на рахунку Cop26?
Угоди стосовно вирубування лісів, метану та вугілля були бажаною новиною. Меншою ж була неучасть деяких країн у великих ініціативах.
Обіцянки
Якщо мова про національні зобов’язання стосовно викидів вуглецю, то найкращі новини минулого тижня надала Індія: прем’єр-міністр Нарендра Моді оголосив, що його країна – вона зараз є основним забруднювачем – має намір до 2030 року половину електроенергії виробляти з поновлюваних джерел та досягти нульових викидів до 2070 року.
Більшість експертів оцінюють останню ціль як надзвичайно амбітну, та згідно зі журналом Nature, багато хто підозрює, що більш ймовірним є те, що план Індії полягає в досягненні до 2070 року нуля нетто лише для вуглекислого газу, інші ж парникові гази з’являться пізніше. Тим не менш, цей крок є значущим та різко контрастує з низькими зобов’язаннями стосовно викидів, взятими на сьогодні Саудівською Аравією, другим за обсягом виробником нафти на планеті, і Росією, другим за обсягом постачальником газу. Коротко кажучи, ще багато чого залишається зробити.
Ліси
Вирубування дерев сприяє зміні клімату, оскільки виснажує лісовий покрив, який є життєво важливим для поглинання вуглекислого газу. Кажуть, що ліси вирубують зі швидкістю 30 футбольних полів на хвилину. Угода про припинення цих приголомшливих темпів знеліснення, досягнута минулого вівторка, стала одним із з кульмінаційних моментів першого тижня Cop26. В рамках угоди понад 100 світових лідерів погодились до 2030 року повернути процес знеліснення навспак. Важливо, що серед підписантів була Бразилія, яка в останні роки вирубала величезні ділянки тропічних лісів Амазонії. Однак спостерігачі відзначають, що попередня міжнародна угода з 2014 року ніяк не сповільнила вирубування лісів. З іншого боку, останню обіцянку підкріплено серйозними грішми: майже 14 мільярдів фунтів стерлінгів (19,2 мільярда доларів) державних і приватних коштів. Частина цих грошей піде до країн, що розвиваються, для відновлення пошкоджених земель та допомоги в боротьбі з лісовими пожежами.
Метан
Вуглекислий газ може бути основною рушійною силою глобального потепління, проте метан теж є потужним парниковим газом, а його рівень в атмосфері за останнє десятиліття різко зріс. Тож зобов’язання скоротити до 2030 року викиди метану щонайменше на 30% порівняно з нинішніми рівнями, під яким підписались понад 90 країн, що репрезентують дві треті світової економіки, вважається важливим, хоч і запізнілим кроком уперед.
«Скорочення викидів метану є одним із найефективніших кроків, які ми можемо зробити, щоб скоротити глобальне потепління в найближчій перспективі та зберегти його на рівні 1,5°C», – сказала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен. Метан викидають газові і нафтові свердловини, трубопроводи, тваринництво і міські сміттєзвалища, тому велика частина зусиль, очолюваних США, включатиме компанії, які будуть зобов’язані ліквідувати витікання на трубопроводах протяжністю понад 3 мільйони миль. Втім важливо, що Китай, Індія та Росія не пообіцяли скоротити викиди метану.
Вугілля
Парникові гази, що утворюються при спалюванні вугілля, роблять найбільший внесок у зміну клімату. Відлучення від вугілля вважається критичним для обмеження підвищення температури на всій планеті.
«Гадаю, ми можемо сказати, що кінець вугілля наближається», – сказав Алок Шарма, британський президент двотижневого саміту, докладно описуючи угоду про поступове припинення роботи існуючих електростанцій, які працюють на вугіллі, та припинення будівництва нових. Серед тих, хто підписав необов'язкове зобов’язання, є великі банки і, за його словами, «46 країн ... 23 з яких вперше беруть на себе зобов'язання припинити видобуток вугілля».
Однак відсутність підписів Австралії, Індії, США і Китаю під зобов’язанням відмовитись від вугілля викликало критику. «Ключовий момент у цьому невтішному повідомленні полягає в тому, що вугілля загалом зможе працювати далі у звичайному режимі ще багато років», — сказав Джеймі Пітерс, директор кампаній спільноти «Друзі Землі».
Майбутнє потепління
Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА), світовий наглядовий орган за енергетикою, відреагував досить ентузіастично на зроблені досі обіцянки. «Новий аналіз @IEA показує, що повне виконання всіх існуючих на сьогодні зобов’язань щодо нульових викидів та глобальна обіцянка щодо метану тих, хто її підписав, обмежить глобальне потепління до 1,8 °C», — написав у Твіттері минулої п’ятниці директор агентства Фатіх Біроль. Втім, Селвін Харт, спеціальний радник генерального секретаря ООН з питань кліматичних заходів, піддав сумніву це твердження. «Фатіх, я чув твої цифри», — сказав він у Ґлазґо. «Однак, якщо відштовхуватись від поданих національних внесків, то світ перебуває на шляху до 2,7 °C – катастрофічному шляху».
Джерело: https://www.theguardian.com/environment/2021/nov/07/so-what-has-cop26-achieved-so-far