Можливості застосування ССАМ в Україні
Попри загальне сприйняття автоматизації мобільності в Україні як чогось, що належить до вкрай віддаленої перспективи, багато викликів, з якими стикаються українські міста, може вирішити CCAM. Зокрема, це дефіцит водіїв, недостатня ефективність роботи наземного громадського транспорту, брак транспорту в районах з низькою густотою населення, тощо. Безперечно, існує багато факторів, які віддаляють запровадження повноцінної автоматичної мобільності в Україні, і перспектива появи автоматичних автобусів на вулицях українських міст є віддаленою. Втім, окремі рішення, чи їх комбінації, застосовані з урахуванням особливостей української інфраструктури та інституційних рамок, можуть запроваджуватись вже в коротко- та середньостроковій перспективі.
Великі міста: технології ССАМ можуть застосовуватись для забезпечення пріоритету громадського транспорту та автоматизації ізольованих рейкових видів транспорту.
Хаотичність вуличного руху в містах, складнощі з утриманням належного стану покриття та розмітки, а також складнощі з контролем за дотриманням правил дорожнього руху наразі роблять запровадження автоматичного руху на дорогах загального користування малоймовірним. Значно ближчою перспективою є реалізація автоматизації ізольованих рейкових видів транспорту, таких як швидкісний трамвай та метрополітен: якщо автоматичні автобуси наразі залишаються на етапі пілотних проєктів, автоматизовані метрополітени за останні 25 років перейшли з категорії технічної новинки до статусу промислового стандарту.
Автоматизація рейкових систем може бути здійснена на різних рівнях: в одних системах вона обмежується лише системами безпеки, в інших може передбачати автоматизації руху, але не відкривання дверей, а деколи вона означає повністю автоматичну роботу. Тому, для визначення рівня автоматизації використовують шкалу Grade of Automation, яка передбачає рівні автоматизації від 1 (деколи 0, як повна відсутність автоматизації) до 4.
Ще одним прикладом автоматизації рейкового транспорту є часткова автоматизація лінії Waldenburgerbahn кантону Базельланд у Швейцарії. Початково це була електрифікована легка залізниця з колією 750 мм, але в рамках модернізації колію було замінено на стандартну для таких ліній у Швейцарії 1000 мм, а вагони замінили на низькопідлогові трамваї Stadler Tramlink. З січня 2026 року на лінії запроваджено автоматизацію рівня GoA-2, коли рух здійснюється автоматично, а машиніст керує відкриванням дверей. Згідно з наявним планом, оператор системи прагне рухатись далі й запровадити автоматизацію GoA-4 спочатку для руху в межах депо, а згодом і для всієї лінії.
(https://de.wikipedia.org/wiki/Waldenburgerbahn#/media/Datei:H%C3%B6lstein-Tramlink-104.jpg)
Попри те, що суттєві інвестиції в метрополітени в найближчому майбутньому не будуть на часі, питання про будівництво метрополітенів та швидкісних ліній трамвая буде виникати в середньо- та довгостроковій перспективі - що вже вимагає створення відповідної нормативної бази. Крім цього, наближається момент, коли вже наявні лінії метро потребуватимуть ремонту та модернізації. Автоматизація нових та модернізованих ліній дозволить або суттєво зменшити навантаження на машиністів, або ж повністю автоматизувати рух , що вирішить проблему складності, шкідливості та низької оплачуваності такої праці.
Окрім автоматизації руху ізольованих рейкових видів транспорту, реалізація заходів з комплексу CCAM може бути корисною для створення системи комунікації між рухомим складом та світлофорами для забезпечення пріоритету в русі громадського транспорту на світлофорах. Якщо реалізація таких заходів для трамваїв є вкрай простою та забезпечується звичайним аналоговим перемикачем, запровадження пріоритету в русі автобусів вимагатиме створення програмно-апаратного комплексу, який забезпечує зв’язок між рухомим складом та світлофорними об’єктами і працюватиме без участі водіїв. Створення системи автоматизованого пріоритету громадського транспорту на перехрестях може суттєво підвищити ефективність відокремлених смуг для руху громадського транспорту.
Місце ССАМ-технологій в районах садибної забудови та в малих містах
Райони садибної забудови та малі міста характеризуються низькою щільністю населення та вузькими вулицями, внаслідок чого громадський транспорт не може ефективно працювати через недостатній пасажиропотік та складну геометрію вулиць. Зазвичай маршрути громадського транспорту в таких районах є або рідкісним явищем, або відсутні взагалі, що перетворює особистий автомобіль на основний вид транспорту мешканців цих районів, які потім прямують в центральні частини міст, роблячи суттєвий вклад в погіршення транспортної та екологічної ситуації.
Одним із можливих варіантів вирішення транспортної проблеми таких районів є невеликі автобуси, які охоплюють вулиці приватної забудови та надають доступ до магістральних видів громадського транспорту, однак для них надзвичайно великою складовою витрат є оплата праці водія. Це можна змінити завдяки впровадженню технології автоматичного автобуса: вуличний рух в таких районах спокійніший, що дає можливість легше організувати рух без водія, тоді як менша потреба в місткості дозволяє розглянути створення навіть відокремленої інфраструктури для руху з “одноколійними” ділянками та роз’їздами, для принаймні часткової ізоляції руху автобусів від решти руху.
Аналогічний підхід можна застосувати для сполучення маленьких міст із залізничними станціями: для України не є рідкістю, коли залізничні станції маленьких міст знаходяться або далеко на околиці, або взагалі в сусідньому населеному пункті. Прикладами можуть бути Золочів (2 км від центру міста), Бурштин (майже 6 км до станції в с. Дем’янів) та Снятин (майже 6 км до станції в с. Хутір-Будилів). Автоматичний шатл-автобус, прив’язаний до розкладу поїздів міг би суттєво покращити доступність до залізниці для малих міст.
Шатл-автобуси для закритих територій (аеропорти, цвинтарі, великі підприємства)
Об’єкти зі значною внутрішньою територією можуть бути однією зі сфер застосування автоматичних автобусів, як шатлів. Важливою особливістю таких об’єктів, крім великої території, є суттєво обмежений рух нею, що спрощує умови для імплементації безпілотного руху.
Оскільки відкриття аеропортів в Україні є невизначеною перспективою, найбільш імовірна сфера застосування таких автобусів - цвинтарі великих міст (наприклад, Голосківський цвинтар у Львові) та великі промислові підприємства (наприклад, Арселор Мітал в Кривому Розі). До слова, на таких підприємствах уже використовуються шатл-автобуси по території, тож пропозиція реалізувати проєкт з автоматизації їх руху може зацікавити керівників таких підприємств, як спосіб знизити операційні видатки на автобусний рух територією.
Фото: Marek Księżarek (https://www.wroclaw.pl/dla-mieszkanca/autonomiczny-autobus-we-wroclawiu-testowany-na-cmentarzu)