Білоруські міста переймають європейський досвід адаптації до змін клімату

На семінарі-тренінгу 25-26 січня в Мінську на тему: «Адаптація до зміни клімату на рівні міста» представники місцевих органів влади та громадських організацій з міст, які підписали Угоду мерів, обговорили, які заходи з адаптації є найбільш актуальними для Білорусії.

На початку заходу спеціаліст з енергії та клімату МГО «Екопартнерство» Наталія Андрієнко представила наслідки зміни клімату в Білорусії. Вона нагадала, що Білорусь підписала Паризьку угоду і взяла на себе зобов'язання зі скорочення парникових газів.

Більш детально на семінарі-тренінгу були розглянуті наслідки зміни клімату для річок, що належать до басейну Балтійського моря. Представник РУП «ЦНІІКІВР» Володимир Корнєєв зазначив, що в деяких районах буде спостерігатися зменшення стоку річок у весняний період і збільшення - в зимовий період, що в свою чергу буде викликати ерозію берегів, зниження рівня води та її якості в малих річках. Фахівець відзначив, що в більшій чи меншій мірі взаємозв'язок між водними ресурсами і змінами клімату торкнеться всіх сфер діяльності від енергетики, де найбільш уразливі ГЕС, до сільського господарства, де зменшиться родючість грунтів.

На семінарі-тренінгу був представлений білоруський досвід по розробці місцевих стратегій з адаптації до зміни клімату в Республіці Білорусь. Представник МГО «Екопроект» Ірина Усова розповіла про те, як розроблялися кліматичні стратегії для Спорівської та Мотольської сільських рад та міста Чауси. Підготовлені стратегії демонструють, що оцінка впливів змін клімату на місцевому рівні в цілому збігається з оцінками на національному рівні (підвищення температури, зростання кількості аномальних погодних явищ, зміна водного режиму та режиму опадів і ін.)

Від Асоціації «Енергоефективні міста України» досвід українських міст у адаптації до змін клімату представив консультант з управління проектами Віталій Волков. Найбільш яскраве місто у цьому відношенні є місто Львів, де вживаються заходи з адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату у всіх секторах: встановлення електро заправок, заміна ливневої каналізації як захід від підтоплення, встановлення зелених дахів на зупинках, система заходів вчасного реагування на екстремальні опади, а також термомодернізація будівель, запровадження роздільного збору сміття та інші.

Як оцінювати ризики для міста або району, пов'язані зі зміною клімату, розповіла Наталія Андрієнко. На початковому етапі необхідно проаналізувати, який вплив матиме зміна клімату на місто і які потенційні сфери і галузі економіки можуть постраждати найбільше. Потім необхідно вибрати індикатори, що характеризують ключові ризики для міста, наприклад, відсоток територій схильних до пожеж під час літньої спеки або падіння врожайності і доходів в сільському господарстві. Отриману інформацію учасники заходу відразу ж закріпили на практиці під час роботи в групах, виявляючи і обговорюючи ключові ризики для їхніх міст.

У другому дні семінару-тренінгу взяли участь експерти з Німеччини, які розповіли про заходи щодо адаптації до зміни клімату в європейських містах. Представник Балтійського екологічного форуму Німеччина Матіас Гратц звернув увагу учасників, які заходи слід відносити до запобігання зміни клімату, а які до адаптаційних.

До перших відносяться всі заходи, спрямовані на скорочення парникових газів: економія енергії, підвищення енергоефективності, виробництво енергії з відновлюваних джерел. До класичних заходів щодо запобігання в міських умовах відносять установку датчиків руху в будівлях, заміну електричних лампочок на світлодіодні, теплову модернізацію будівель.

Коли мова йде про адаптацію, то мають на увазі заходи попередження і мінімізації втрат, пов'язаних з несприятливими впливами клімату, включаючи екстремальні погодні явища. Серед них озеленення дахів і фасадів для поглинання вологи під час сильних дощів і пом'якшення екстремальної спеки, відновлення русла річок, інформування домоволодінь про правила поведінки у випадках сильних паводків.

Також експерт застеріг учасників від непродуманих заходів, які націлені на адаптацію, але призводять до збільшення викидів парникових газів і впливу на клімат, наприклад використання викопного палива для забезпечення потреби в кондиціонуванні влітку. Рішенням можуть стати відновні джерела енергії.

Одним з вдалих прикладів заходів щодо адаптації Матіас Гратц назвав німецьке місто Єна, де було розроблено посібник з посадки нових дерев більш пристосованих для мінливого клімату. У німецькому місті Вупперталь, яке часто страждає від невеликих повенів і зсувів, для пожежної бригади були придбані транспортні засоби більш пристосовані до екстремальних погодних умов.

Представник Міжнародної мережі місцевих органів влади за сталий розвиток (ICLEI) Албьерто Терензі більш детально розповів про існуючі види і заходи з адаптації до зміни клімату. Він наголосив на важливості покращення освіти, підвищення рівня інформованості та професійної підготовки з питань наслідків зміни клімату, а також здійснення реальних кроків, таких як посадка стійких до посухи рослин і посилення берегового захисту. Перший важливий крок на шляху до адаптації - це визначення, хто і що піддається впливу і в якій формі.

Під час роботи в групах учасники семінару-тренінгу під керівництвом експертів з МГО «Екопартнерство» спробували розробити заходи щодо пом'якшення наслідків змін клімату та адаптації для своїх міст.

Статтю взято з офіційного сайту МГО «Екопартнерство»