Концепція "міста-губки": як запобігти підтопленням та використати дощову воду
Зміна клімату все більше впливає на українські міста. Одним з її проявів є екстремальні зливові опади, під час яких за короткий термін випадає велика кількість води. Метеорологи стверджують: рекордні зливи є наслідком глобальної зміни клімату, оскільки відбувається розбалансування природних систем.
Інтенсивні дощі нерідко є критичним фактором для міст, вони призводять до раптових підтоплень. Каналізаційна система українських міст часто не витримує пікового навантаження, оскільки збудована десятки, а то й більше років тому. Її пропускна здатність не розрахована на таку кількість води.
Сьогодні міста в пошуках ефективних рішень, що допоможуть зменшити ризики виникнення підтоплень та адаптуватись до зміни клімату. Хочемо поділитися з вами ідеєю, що зародилася у Китаї 2014 року і стала популярною у багатьох країнах світу – це концепція «міста-губки».
То які вони «міста-губки»?
«Місто-губка» - це нова модель містобудування, що передбачає управління дощовою водою та підтопленнями. Вона також допомагає зменшити дефіцит водних ресурсів, знизити негативний вплив міського теплового острова, сприяє покращенню стану екології і збереженню біорізноманіття. Основна ідея – поглинути надлишок води, зібрати та утримати її, а потім використати повторно, коли виникне потреба.
Світовий досвід
США, Німеччина, Данія, Нідерланди та інші каїни активно впроваджують концепцію «міста-губки», однак Китай безперечно є інноваційним лідером у цьому плані, оскільки застосовує дороговартісні інженерні технології у поєднанні із зеленими рішеннями. Упродовж 2015-2016 років у Китаї обрано 30 пілотних міст-мільйонників для реалізації проєктів за концепцією «міста-губки». Вони поставили амбітну ціль - до 2030 року впровадити систему поглинання надлишкової води, а 70% цієї води використовувати повторно для власних потреб.
Вид з висоти пташиного польоту на невеликий парк у районі Бішань, Чунцин, який реалізовано в рамках проекту "міста-губки"
У місті Чунцин, що є одним з провідних китайських «міст-губок», створено власну розумну цифрову систему, яка дозволяє владі моніторити стан і завантаження мереж каналізації та дренажної системи у реальному часі, і як результат - вчасно реагувати на загрозу підтоплення.
Так працює система моніторингу стану і завантаження мереж каналізації та дренажної системи у м. Чунчин, Китай
У Копенгагені створено громадські простори, такі як Tåsinge Plads з використанням методики «міста-губки» для боротьби з наслідками підтоплення. Під час зливи клумби заповнюються та утримують воду, а перевернуті догори дном парасольки збирають її, щоб пізніше підживити рослинність. У цій ділянці також встановлено підземні резервуари — надувні панелі підлоги, на яких діти можуть гратися і стрибати, а енергія від їхніх стрибків перекачує воду нижче через мережу труб.
Tåsinge Plads в прибережному місті Копенгаген, Данія
У Берліні ідея «міста губки» - частина великого проекту з адаптації інфраструктури міста до наслідків глобальної зміни клімату. По всьому місту у 2017 році налічувалось понад 18 тисяч озеленених дахів, у тому числі - дах будівлі міської компанії з водопостачання. Коли виходиш на нього, опиняєшся немов на галявині посеред лісу: під ногами мох і травичка.
Газон-губка на даху будівлі Берлінського водоканалу, фото DW
Досвід українських громад
Українські громади також переймають успішний досвід іноземних міст та використовують концепцію «міста губки». Щоправда, ці рішення не такі складні.
Наприклад, у містах Івано-Франківськ, Львів, Вінниця облаштовано зелені екопарковки, що не лише поглинають воду через отвори, а й зменшують нагрівання поверхні.
Екопарковка на вул. Янгеля, 15 у м. Вінниця
Відносно недорогими заходами є створення дощових садків у місцях, де виникають підтоплення. Вони являють собою штучне заглиблення в рельєфі, засаджене вологолюбними багаторічними рослинами, які завдяки особливостям кореневої системи збирають та затримують надмірну воду з території. У Львові є декілька громадських дощових садків, створених за ініціативою ГО "Плато" та небайдужих містян.
Дощовий садок, створений активістами у Львові на перетині вул. Чупринки та Бандери
Влітку 2021 року громадська організація "Плато" видала посібник «Каталог зелених рішень», де зібрано чимало практичних екоідей, що будуть корисними у впровадженні концепції «міста-губки».