Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: у 2017 році Україні вдалося досягти значного прогресу в енергетиці, енергоефективності та охороні довкілля.

На минулому тижні відбулася презентація Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році.

Угода про асоціацію надає Україні можливість співпрацювати з ЄС у сфері підвищення енергоефективності, зокрема, шляхом формування політики та вдосконалення нормативно-правової бази для запровадження стандартів ЄС у цій сфері. Крім того, зобов’язання охоплюють підвищення енергоефективності у процесі виробництва, транспортування, розподілу та використання енергії, впровадження ефективної когенерації, створення ринкових механізмів підтримки енергоефективності. В секторі ЖКГ наближення до стандартів ЄС має відбуватись завдяки ефективному використанню енергії у будівлях, при споживанні тепла та енергії населенням, впровадження обліку енергії та енергетичного менеджменту.

У 2017 році Україна досягла значних результатів на шляху імплементації директив ЄС у сфері енергоефективності. Завдяки спільній роботі законодавчої та виконавчої гілок влади разом із експертною підтримкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Європейської комісії, а також проектів технічної допомоги, прийнято низку рамкових законів для регулювання ринку енергоефективності, що імплементують вимоги до енергетичної ефективності та сертифікації будівель, систему організації комерційного обліку споживання різних видів енергії, вимоги до державних закупівель енергосервісних послуг, організацію ринку житлово-комунальних послуг, а також базовий закон необхідний для запуску Фонду енергоефективності, який надаватиме фінансову підтримку проектам з енергомодернізації будівель у житловому секторі.

У 2017 році прийнято ряд основоположних законів у сфері енергоефективності:

• Закон України «Про Фонд енергоефективності» 2095-VIII, який передбачає створення інноваційного фінансового інструменту, який дозволить розвивати галузь енергоефективності більш швидкими темпами. Створення такого Фонду дозволить залучити значні інвестиції в енергоефективність, зокрема близько 100 млн євро грантових коштів від уряду Німеччини, а також ресурси із Державного бюджету України.
• Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» 2119-VIIІ, який дає можливість громадянам сплачувати лише за той об’єм енергетичних ресурсів та комунальних послуг, який вони фактично спожили. Неможливо економити те, що не обліковується, забезпечення комерційного обліку у сфері комунальних послуг – це ефективна енергоефективність.
• Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» 1707-VIII, спрямований на зменшення споживання енергії у будівлях та підвищення енергетичної ефективності житлового фонду. Потенціал енергозбереження житлового сектора України складає 34%. Після зростання тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні, енергоефективне житло цінується вище. До того часу не існувало спеціального законодавства в цій сфері. Закон запровадив практику маркування енергоефективності житла, необхідну сертифікацію енергетичної ефективності об’єктів будівництва та існуючих будівель для визначення фактичних показників.

Для виконання зобов`язань з охорони довкілля, зокрема, ухвалено Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» та підзаконні нормативно-правові акти для його реалізації. Окрім цього, схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 р. і створено електронний сервіс «Ecomapa.gov.ua», який містить інтерактивну мапу сміттєзвалищ України.

За даними Звіту про виконання Угоди про асоціацію у 2017 році, Верховна Рада виконала 30% євроінтеграційних зобов`язань, передбачених Угодою в 2017 році, центральні органи виконавчої влади – 42% та інші органи виконавчої влади – 50%.

Зі Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році можна ознайомитися за посиланням.