Як закриття промислових об’єктів та збройний конфлікт на сході України вплинули на те, що країна опинилась на 20-ому місці в рейтингу кліматичної політики за показником Climate Change Performance Index

І не те, і не інше. Факт, що в рейтингу, створеному Germanwatch, CAN та іншими поважними організаціями і презентованому сьогодні в Бонні, Україна посіла місце між такими країнами, як Бразилія та Європейський союз, пов'язаний в першу чергу з методологією підрахунку і забезпеченням порівнюваності країн. Основну частину показника складає збільшення/зменшення обсягів викидів парникових газів всередині країни. В Україні викиди значно скоротилися порівняно до 1990 року (майже на 60%), але результат цей неоднозначний. Хоча всі цифри і дані доступні, важливо розуміти причини цього скорочення. Жодної національної політики зі зменшення обсягів викидів не було застосовано, отже причина полягає в економічному спаді з 1990 р., закритті багатьох промислових об’єктів, а зараз, головне, у збройному конфлікті на сході країни і не підконтрольності частини територій, які не беруться для підрахунку.

Разом з тим, поточні національні цілі України (очікуваний внесок зі скороченні викидів) дозволяють викидам зростати до 2030 року, що, авжеж, в разі втілення цього сценарію вплине на місце України в цьому рейтингу в бік пониження. Як зазначив Стефан Зінгер з CAN International: «Україна – складний випадок. Якщо нові політики не будуть застосовані, Україна впаде знову». Адже за всіма іншими показниками, такими як енергоємність економіки на душу населення, частка відновлюваної енергії в енергобалансі та наявність амбітних кліматичних цілей і міцної кліматичної політики, Україна поки що пасе задніх.