Як Дубно пережило першу зиму без газу

Восени 2022 року Дубно, на Рівненщині, вразило всю Україну заявою: система теплопостачання міста повністю переходить на місцеву біомасу. І ось перший опалювальний сезон на дровах, тирсі та пелетах успішно добігає кінця. 

Місто може поділитися досвідом зимування без газу.

***

У Дубно проживає близько 40 тисяч людей, з яких 30% отримують тепло централізовано. Тут є кілька дев’ятиповерхівок, кілька районів забудовані п’ятиповерхівками, але переважна більшість – це низька забудова. Замислюватися над тим, чи безпечно мати центральне опалення на газі почали 16 років тому. 

“У 2007 році ми були першими в Україні, хто закупив твердопаливний котел “Крігер”, який почали виготовляти у Житомирі. Його купили за субвенції з держави. Котел має потужність 1,5 Мвт”, – пригадує Ілля Онисько, спеціаліст Дубенської міської ради.

За словами спеціаліста, до котла тривалий час підбирали паливо та суміші, які б давали найбільшу теплотворність. 

У  2014 році у місті повернулися до теми модернізації і закупили з міського бюджету ще один котел на 1,5 Мвт. Мотивація була та сама: зменшити споживання газу.

Як війна вплинула на перехід?

За словами міського голови, питання переведення усіх котелень на біомасу підняли 4 роки тому, коли ціни на газ різко зросли.

“Ми не думали, що буде війна, ми просто готували себе до того, що вартість тисячі кубів газу буде постійною проблемою у бюджеті”, – пригадує міський голова Василь Антонюк. 

Міська система теплопостачання складається з 5 котелень та має протяжність 16 кілометрів. 

 Навесні 2022 року, після повномасштабного вторгнення, вирішили повністю перейти на біомасу. І з міського бюджету закупили два котли “Kalvis” на  1250 Квт і 1500 Квт. Один з автоматичною подачею палива і один з ручною. На це виділили близько 5 мільйонів гривень. 

Загалом, до наявних газових систем, місто доставило 9 твердопаливних котлів, а також електрогенератор на 180 КВт, який можна за потреби перевозити з котельні на котельню.

То місто перейшло на 100% біомаси?

За словами Іллі Ониська, потужностей котелень вистачає, щоб забезпечити місто теплом без газу. 

Проте на практиці, через відімкнення світла, чистки котелень, наслідки обстрілів по області – доводиться використовувати і газові котли.

“Чисто твердопаливних котелень у нас насправді немає. Вони усі міксовані. Газові котли також допомагають у дні, коли великі морози, або коли твердопаливні потребують технологічних чисток”, – пояснює Геннадій Мудрик, головний інженер КП “Дубнокомуненергія”.

Як приклад такої підстраховки роботи твердопаливних котлів, місто також зберегло невелику газову котельню “Сурмичі, 101”, яку приєднали до єдиної мережі. Її не перевели на тверде паливо. Восени за кошти міської ради встановлено перемичку, яка дозволила подавати до неї тепло з твердопаливної котельні, яка розташована неподалік.

“Ми планували, що котельня тільки отримуватиме тепло, але почалися віялові відключення. Тоді цю котельню, яка в той час мала електрику, вмикали на газ, щоб живити через перемичку котел, який без електрики” – пояснює Геннадій Мудрик.

Чим опалюють?

Тут все залежить від  котла та споживачів. За останні п'ять років місто зупинилося на кількох варіантах біопалива: 

- паливні гранули,

- торфобрикет, 

- торфокрихта,

- дрова і тирса.

“Ми не зациклені на дровах, кожна котельня має свій вид палива. Якщо котельня №1 постачає тепло здебільшого бюджетникам, то там міксуємо торфокрихту і паливну гранулу”,  – пояснює Геннадій Мудрик.

У котельні №2 (з ручним завантаженням палива) підключені споживачі населення, то там спалюють дрова і напівбрикети з торфу,  які дешевші від гранули. До слова, за словами фахівця, торф'яні напівбрикети можуть конкурувати з газом по ціні/теплотворності.

Брикети замовляють у місцевого виробника “Смигаторф”, гранули замовляють залежно від ціни, але теж у місцевого виробника. Закуплена паливна гранула йде з відходів агропромисловості: 

-соняшник,

-солома, 

-кукурудза. 

Усі відходи збирають з місцевого елеватора.

Які недоліки біопалива

За словами Геннадія Мудрика, у біопалива є кілька недоліків.

“Найперше це нижча якщо порівнювати з газом, тепловіддача. Потрібно приблизно 2 тонни гранул, щоб отримати тепла як від 1000 кубів газу. Виходить фактично два до одного”, – каже Геннадій Мудрик з “Дубнокомуненергія”.

Окрім того, у біопалива є потреба у постійному контролі і подачі сировини. Деякі котельні мають автоматичну подачу палива, але у більшості з них все ще потрібна регулярна ручна подача. 

“Ми також не маємо великого запасу сировини і робимо закупівлі в міру наших потреб. Тобто це питання треба тримати на контролі” – коментує Мудрик.

До недоліків слід додати і те що спалювання торфу має один з найвищих коефіцієнтів викидів СО2. Торфовища є найефективнішими наземними екосистемами для зберігання вуглецю, а під час спалювання вони перетворюється на його потужне джерело.  

Як програми допомогли місту?

У 2014 році місто приєдналося до “Угоди мерів”. Тоді у міському ліцеї №7 поставили автономну котельню, поміняли мережі і провели часткову термомодернізацію. 

Наступний об'єкт, який модернізували разом з “Угодою мерів” – це ліцей №6, найбільший навчальний заклад міста, де навчається 1000 школярів. Там замінили ділянку теплової і і внутрішньобудинкові мережі. 

Третій об'єкт – дитячий садок №4, там зробили комплексну термомодернізацію. І четвертий об'єкт – початкова №4, де теж провели комплексну термомодернізацію.

У 2016 році місто приєдналося до Асоціації “Енергоефективні міста України”.

Які плани міста?

До війни місто планувало встановити вітрову електростанцію спільно з польськими партнерами. Під це навіть виділили ділянку. Наразі ідея заморожена, але до неї обіцяють повернутися після перемоги.   

В березні цього року міський голова зустрівся з німецькими партнерами, які планують встановити сонячну електростанцію на даху місцевої лікарні.  Водночас,встановлення таких станцій дозволяє зменшити споживання електроенергії з мережі, та підвищити надійність її безперервного постачання, що важливо для медичних закладів.

“Вже у 2023 році закупили іще один котел за 1,9 мільйона гривень і його встановлять восени цього року. Він працюватиме як резервний”, – каже Ілля Онисько. 

 Також тут заплановане будівництво нового багатоповерхового енергоефективного будинку для забезпечення житлом ВПО за кошти NEFCO. Очікується, що там можуть жити близько 300 людей. NEFCO має низку вимог до житлових проєктів, це стосуються впровадження заходів підвищення енергоефективності будівель, необхідності використання більш екологічних матеріалів відповідно до європейських будівельних стандартів.

Святослав Павлюк, виконавчий директор АЕМУ

Розвиток систем централізованого теплопостачання є тенденцією, яка чітко прослідковується у всіх країнах Європейського Союзу, оскільки саме системи теплопостачання базовані на місцевому відновному енергетичному потенціалі дають можливість містам виконати цілі кліматичної нейтральності до 2050р. Зусилля Дубно у збереженні і розвитку системи централізованого теплопостачання базованої на місцевому паливі заслуговують особливої уваги як приклад правильного підходу до міського теплопостачання. 

Разом з тим використання значної частки торфу демонструє недоліки існуючого забезпечення паливом таких систем. Цінові диспропорції створенні урядом через регулювання ринку газу та відсутність реальних податків за викиди CO2, роблять проекти теплопостачання на місцевому паливі неокупними і спонукають використовувати брудне паливо, яким є торф.

Якщо Україна хоче зменшити залежність від газу нам слід припинити його дотувати і перейти до прямих субсидій малозабезпеченим при його ринковій ціні або ж дотувати кінцеву гігакалорію а не просто газ. Дотування газу нищить мотивацію і перспективи відновної енергетики та проектів енергоефективності в українських містах.