«Вікно в Європу» з власного під’їзду
Як жителі харківського ОСББ «Дунай» замінили вікна у під’їздах за... 8% їхньої вартості.
Спочатку нові «очі» для будинку, а потім – «шуба»
Ще років 15 тому металопластикові «євровікна» в квартирах вважалися чи не розкішшю. А сьогодні це буденна річ. Ба більше, жителі багатоповерхівок все частіше приходять до висновку, що є сенс замінювати старі вікна і на сходових клітинах. Інша справа, що задоволення це недешеве, та й усталені стереотипи заважають багатьом українцям турбуватися про свій же ж комфорт за межами власної квартири. Тому до недавніх пір дозволити собі заміну вікон й під’їздах могли тільки дуже згуртовані і порівняно платоспроможні колективи мешканців.
Мешканці ОСББ «Дунай», що на проспекті Ювілейному, 85 у Харкові, зайвими грошима похвалитися не можуть: з 60-ти квартир 32 оплачують комуналку за допомогою субсидій. Тому про заміну вікон у під’їздах спочатку начебто і не думали. До того ж з’явилася нагальніша проблема: в одній квартирі почала осипатися зовнішня частина залізобетонної стіни.
– Ми зрозуміли, що необхідний не тільки ремонт пошкодженої ділянки, а й захист від подальшого вивітрювання стін усього будинку, адже йому вже 50 років, – розповідає голова ОСББ Людмила Валкова. – Найкраще було б «одягнути» будинок в теплоізоляційну «шубу», яка слугувала б і захистом, і утепленням. Теплолічильник у нас стоїть вже багато років, так що можна реально економити на опаленні. Але, як з’ясувалося, перш ніж утеплювати будинок, необхідно замінити всі вікна на металопластикові. У квартирах люди роблять це самі, залишаються місця загального користування.
Тим паче що, як стверджують фахівці, через негерметичні старі вікна будівля може втрачати до 30% тепла.
У п’ятиповерховому будинку ОСББ «Дунай» чотири під’їзди, на кожній сходовій клітці – по одному великому вікну розміром 1,9 м на 1,4 м. У фірмі зі встановлення вікон, куди звернулися жителі, підрахували, що виготовлення нових вікон буде коштувати без малого 50 тис. грн. Виходило, що з кожної квартири довелося б збирати у середньому майже по тисячі гривень. Для більшості сімей це було занадто дорогу. Тому на загальних зборах мешканці вирішили взяти на покупку вікон «теплий» кредит, більшу частину якого – від 80% – компенсують державний, обласний і місцевий бюджети.
– Виходить, з 50 тис. грн нам довелося б заплатити за вікна не більше 20%, тобто 10 тис. грн, – продовжує Людмила Вікторівна. – Розділили цю суму на 2600 кв. м житлової площі в будинку, і вийшло, що нам потрібно зібрати приблизно по 4 грн з кожного квадратного метра житла. Для трикімнатних квартир це 240 грн, а для однокімнатних малогабариток – усього по 100 грн. Наші мешканці так перейнялися ідеєю заміни вікон, що відразу ж здали гроші. Тим часом я обійшла всі три банки, які беруть участь у програмі «теплих» кредитів, дізналася їхні умови, і ми вирішили зупинитися на «Укргазбанку». Я принесла туди необхідні документи, у тому числі протокол зборів мешканців. Усі документи я здавала в трьох примірниках, тому що компенсація за кредитом надходить з трьох джерел: міського, обласного та державного бюджетів. Але мені не потрібно було бігати по обласним і міським департаментам, щоб домовитися про ці компенсації, банк все організував сам.
Ще, каже Людмила Валкова, в банку їй дали корисну пораду:
– Спочатку я хотіла взяти кредит на один рік – щоб скоріше розрахуватися. Але мені порадили оформити на п’ять років. Адже якщо всі платежі розділити на 60 місяців, то щомісячні внески на оплату тіла кредиту і відсотків виходять значно менше, ніж якби вся сума була розділена тільки на 12 місяців. Для нас це виявилося важливо, оскільки в очікуванні надходження компенсації ми повинні були протягом декількох місяців розраховуватися з банком самостійно.
Асортимент обладнання та матеріалів розширився
На практиці очікування зайняло два місяці. У квітні був оформлений кредит, а в червні вже отримані всі компенсації. Причому їхня сума набагато перевищила ту, на яку розраховували мешканці: замість 80% вона склала 92%.
– З 10 тис. грн, зібраних нашими мешканцями, ми витратили лише 6 тис. грн – на виплати банку, послуги нотаріуса, отримання виписки з Єдиного реєстру і т. д., – підводить підсумок Людмила Валкова. – Якістю вікон ми теж задоволені. Фірма пропонувала поставити вікна простіші, але банк наполіг на двокамерних склопакетах з вищим енергозберігаючим індексом. Виявляється, при наданні «теплого» кредиту до якості вікон висуваються конкретні вимоги. Установкою ми займалися самостійно, тому що компенсації надаються тільки на енергозберігаючі матеріали та обладнання, але не на роботи. Однак тут, я вважаю, проблем немає: в будь-якому будинку напевно знайдуться мешканці, які вміють ставити вікна. Витратитися нам тепер доведеться лише на обробку укосів…
Тим часом масштаби програми «теплих» кредитів поступово розширюються. У ній беруть участь вже не три, а чотири банки. Громадські активісти вважають це доброю тенденцією.
– Уже сформовані рекомендації, щоб у майбутньому кількість банків, які працюють з програмою, зросла, і ми сподіваємося, що завдяки цьому збільшиться конкуренція і, можливо, процентна ставка знизиться, – коментує ситуацію експерт громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Крім того, нещодавно Кабінет міністрів розширив перелік енергоефективного обладнання і матеріалів, на придбання яких ОСББ та ЖБК можуть отримати бюджетну компенсацію. Відповідні зміни внесли у свої програми і місцеві ради. Як пояснив директор департаменту ЖКГ та розвитку інфраструктури Харківської облдержадміністрації Сергій Магдісюк, тепер за обласною програмою співвласники багатоквартирних будинків зможуть купувати матеріали і обладнання для модернізації внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, теплові насоси, системи сонячного теплопостачання, багатотарифні лічильники електроенергії. Крім того, на пільгових умовах кредитування можна купувати не тільки вікна, а й двері для місць загального користування – під’їздів, підвалів, горищ, технічних приміщень.
Джерело: "Время", автор: Тетяна Буряківська, переклад: ІП ЖИТЛО