Уряд затвердив правила роботи з резервом мобільної генерації
Кабінет міністрів 15 травня затвердив порядок формування та використання національного резерву мобільної генерації. Рішення ухвалили на восьмому засіданні Координаційного центру з реалізації планів стійкості регіонів під головуванням прем'єрки Юлії Свириденко. Того ж дня заслухали доповіді Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей про підготовку до наступного опалювального сезону.
Йдеться про децентралізований запас мобільних електростанцій, когенераційних установок, котелень, трансформаторів та іншого обладнання для підтримки критичної інфраструктури в разі блекаутів або нових атак. Сама ідея резерву не нова — на початку 2026 року перші когенераційні установки з держкоштів вирушили до Києва і Харківської області: чотири установки по 2,3 МВт для столиці і три по 4,3 МВт для Харківщини. Загальна потужність першої партії перевищила 22 МВт. На формування резерву з держбюджету спрямовано 2,56 млрд грн. Паралельно Україна отримала від міжнародних партнерів — Бельгії, Естонії, Німеччини, Польщі, США, Франції та ще десятка країн — понад 700 одиниць обладнання загальною потужністю близько одного гігавата.
Проблема була не в кількості обладнання, а в тому, хто за що відповідає. Київ ще наприкінці 2025 року закупив когенераційні установки на майже 1,2 млрд грн, але на початок 2026-го вони ще встановлювались — затримали будівництво захисних укриттів і підключення до мереж. На Київщині до січня 2026 року функціонувало 52 об'єкти малої генерації загальною потужністю майже 110 МВт. У різних громад різний рівень готовності, різна логістика, і в разі чергового удару далеко не всі знали, до кого телефонувати.
Затверджений порядок визначає суб'єктів резерву на державному, регіональному, місцевому і об'єктовому рівнях, механізм координації між центральними органами влади, місцевим самоврядуванням, Агентством відновлення та ДП «Відновлення критичної інфраструктури», порядок передачі обладнання — безоплатно або на договірних засадах — і правила його обслуговування та транспортування. «Ми говоримо не лише про закупівлю обладнання, а про чіткий порядок його зберігання, оперативного переміщення та використання у разі кризових ситуацій або пошкодження інфраструктури внаслідок атак», — сказав віцепрем'єр Олексій Кулеба.
Того ж дня уряд спростив процедури будівництва і відновлення захисних об'єктів енергетичної і газової інфраструктури. Роботи виконуватимуться за принципом «проєктуй — будуй»: будівництво можна починати паралельно з розробкою проєктної документації, дозвільні документи оформлюють після. Такий механізм працює з кінця 2023 року для частини об'єктів — когенераційних установок, генераторів, котелень, систем зберігання енергії. Тепер його дія розширюється.
Фінансування резерву передбачене з держбюджету, місцевих бюджетів і міжнародної допомоги. Станом на квітень 2026 року українські банки в рамках меморандуму про банківське фінансування відновлення енергоінфраструктури профінансували проєкти на 41,5 млрд грн у 21 області з потужностями на 1,52 ГВт. На 2026 рік уряд планує введення в роботу ще 1,5 ГВт нової розподіленої газової генерації.
Джерела: Мінрозвитку · Forbes Ukraine · Укрінформ · Економічна правда · LB.ua
Ілюстрація Юлія Свириденко/Facebook