Українські громади та адаптація до зміни клімату: звіт за результатами онлайн-опитування
22 грудня Асоціація «Енергоефективні міста України» провели публічну презентацію онлайн-опитування «Українські громади та адаптація до зміни клімату».
Опитування проводили у період з 21 до 29 листопада 2022 року. Участь в опитуванні взяли представники органів місцевого самоврядування 81 територіальної громади з 23 областей України.
Згідно з отриманими даними, майже 68% опитаних громад мають затверджені кліматичні цілі або розробляють їх. Водночас, змістовно вони більше стосуються сфери пом’якшення, ніж адаптації.
“Під пом’якшенням ми маємо на увазі заходи на зменшення рівня викидів парникових газів (зокрема енергоефективність та енергозбереження). Що ж до адаптації, то йде мова про ті заходи, які пристосовують нас до вже наявної кліматичної зміни: впровадження природоорієнтованих рішень, регуляція поводження з відходами, елементи озеленення…”, – сказав Микола Рябика, один із авторів звіту, виконавчий директор ГО “Плато”.
Найбільш вразливими до кліматичної зміни секторами, на думку 66,7% опитаних, є сектор водопостачання і водовідведення. По 40,7% набрали сектор громадського здоров’я, а також сектор довкілля та біорізноманіття, по 32,1% — сектори будівель та управління відходами. Серед актуальних для громад кліматичних загроз респонденти найчастіше відзначали посухи та нестачу води — 54,3%, сильні опади (інтенсивні дощ, снігопад, туман, град) — 45,7%, екстремальну спеку — 42%, буревії (сильний вітер, бурю, грозу) — 38,3% та повені (затоплення поверхневими водами, розлив ріки, затоплення прибережної смуги, підтоплення ґрунтовими водами) — 37% відповідей.
У відповідях на відкрите запитання про наявні у громаді реалізовані кейси з адаптації, окремі місцеві ради наводили приклади заходів із пом’якшення (розбудова велоінфраструктури, закупівля контейнерів для сортування відходів, проведення заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності). Жоден респондент не зміг навести приклад втіленого адаптаційного кейсу.
“Відповіді про те, що немає заходів з адаптації до зміни клімату – це питання недокомунікованості всередині структури. До прикладу, громади можуть мати програми боротьби з амброзією чи укріплення берегової лінії, а це теж адаптаційні заходи. Виходить так, що структурні підрозділи не контактують один з одним. А адаптація це кроссекторальне питання”, – зазначила під час презентації національна експертка проекту ЄС "Угода мерів - схід" в Україні Оксана Кисіль.
Максим Верещак, ключовий експерт проекту ЄС "Угода мерів-Схід" в Україні, додав, що Європейська комісія готує третю фазу демонстраційних проєктів, тож громади можуть податися на нього з ідеями адаптації.
“Ми не знаєм точних подробиць цього проєкту, але знаємо, що ця програма буде направлена на грантове фінансування міських проєктів адаптації. Це гарна нагода переглянути свої існуючі плани дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату. Можливо, які у вас є проєкти, варті цих грантів”, –зазначив Максим Верещак.
На презентації також був присутній Михайло Чиженко, головний спеціаліст Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
“Я повністю згоден з тим, що більшість учасників говорили під час презентації. Щодо роботи Міністерства, то зараз, після тривалої перерви, відновив свою роботу проєк APENA 3, який стосується саме підготовки пілотних проєктів з розробки стратегічних документів і планів заходів з їх реалізації у трьох областях (Львівська, Іванофранківська та Миколаївська). Якраз перед початком повномасштабної війни була розроблена методика для складання таких стратегій”, – зазначив Чиженко.
Михайло Чиженко додав, що дані, які необхідні громадам для розробки планів адаптації, є в Українського гідрометеорологічного інституту. За власною ініціативою вони зараз оборобляють ці дані, щоб зробити їх доступними в електронному форматі.
Запис презентації можна переглянути тут https://bit.ly/3C3hdS2
Повний звіт тут https://bit.ly/3PTBu2g
Дослідження проведено у межах проєкту «Посилення спроможності українських громад у впровадженні цілей Європейського зеленого курсу», що реалізується Асоціацією «Енергоефективні міста України» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Партнер дослідження — громадська організація «Плато». Публікація відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».