У Братиславі обговорюють впровадження Стратегічного плану з енергетичних технологій.

29 листопада – 1 грудня 2017р. у Братиславі вже традиційно проходить спільний захід, націлений на розробку та впровадження стратегій енергетичного розвитку держав-членів ЄС та сусідніх з ними країн Східного Партнерства – Центральноєвропейський Енергетичний Конгрес (СЕЕС) та конференція Стратегічного плану з енергетичних технологій (SET Plan).

Щороку цей об’єднаний форум збирає сотні політиків, експертів, керівників міністерств, галузевих відомств, агенцій з десятків країн. Осіб, які тим чи іншим чином мають стосунок до формування стратегій і політик, можуть поділитися власними міркуваннями чи досвідом у впровадженні заходів чи технологій, мають вирішальний вплив на прийняття державних чи навіть міжнародних рішень. 

Починаючи із 2008р., коли ідея SET Plan була вперше піднята на рівні міжнародної дискусії, а положення самого Плану внесені в основу політик країн ЄС у сфері енергетики, як інструмент досягнення сталого енергетичного розвитку, ступінь його виконання та необхідність внесення корекцій і змін у цей стратегічний документ є предметом активного обговорення саме під час таких конференцій. Оскільки сам План передбачає багато напрямків, ці дискусії, зазвичай, відбуваються в рамках тематичних пленарних сесій та секційних засідань. 

На цьогорічних пленарних засіданнях основним було питання ініціювання змін, що стануть системними засадами стратегій країн Євросоюзу у царині енергії до 2030 і 2050р. Більшість із них, як і очікувалося, базуються на Паризьких угодах та рішеннях наступних всесвітніх кліматичних форумів, проте цього року значний акцент було зроблено на наукову складову модернізації енергетичного сектора.

Те, що захід має неабияке стратегічне значення, підтверджено переконливим рівнем його головних промовців: Домінік Рісторі – Генеральний директор DG Energy Європейської Комісії, його попередник на цій посаді Андріс Пєбалґс, перший віце-президент Комітету Регіонів ЄС Маркку Марккула, заступник Генерального директора DG RTD Патрік Чайлд, заступник Генерального директора JRC Карліна Вітчева, голова Європейського Альянсу з енергетичних досліджень Нільс Рьокке та ще понад три десятки міністрів, директорів державних та наукових інституцій, високопосадовців з міжнародних концернів зі Словаччини, Австрії, Німеччини, Словенії, Франції, Іспанії, Італії, Греції, Норвегії, Швеції та Фінляндії.

Таке високе представництво різних зацікавлених сторін має чітке і зрозуміле пояснення: динаміка змін у сучасному світі, швидкий ріст технологій, загальна політична ситуація на континенті спонукають до динамічного і водночас адекватного реагування. За словами п.Рісторі, Європа завжди відзначалася лідерством у багатьох новітніх та нестандартних рішеннях - і так само завжди пасла задніх у їх впровадженні. Нині такий підхід є неприпустимим і згубним. Слід дбати про те, аби власні технології і підходи, зокрема і в енергетичній сфері, отримали свою реалізацію саме тут. Це стане гарантією безпеки та сталості енергетичного розвитку. 

Завдання, звісно, не з легких. Як зазначив один із спікерів, діючий директор одного з підрозділів Міжнародної Енергетичної Агенції Дейвід Турк, аби втримати «двоградусний ліміт» до 2050р. кількість викидів в промисловості має впасти до рівня 1960р, і це при тім, що її обсяги вже нині перевищують тодішній у 20 разів! Проте свідомість неухильного наближення глобальної катастрофи змушує до рішучих і складних дій.

Зокрема, основні завдання безпеки в енергетичній сфері ЄС п.Пєбалґс вбачає у сталості процесів, диверсифікації джерел та шляхів постачання, а також у конкурентоздатності. Інший промовець, Генеральний директор з питань енергетики та гірничо-видобувної промисловості Федерального Міністерства науки, досліджень та економіки Австрії Міхаель Льош вважає, що до наступного Плану, який обговорюватиметься у 2018р. слід включити питання сталих енергетичних систем (з акцентом на зберігання та поновлення генерованої енергії), енергоефективності у промисловості, «розумних міст» та спільних міждисциплінарних проектів, націлених на досягнення цілей ЄС 2030.

Очевидно, що значна частина ідей та пропозицій нинішніх промовців буде внесена в проект рішення цього масштабного заходу, який формуватиметься після пленарних засідань наступного дня.