Скільки коштує чисте повітря
Сьогодні уряд прийняв важливе для суспільства і навколишнього середовища України рішення.
Після довгих обговорень і бюрократичних зволікань затверджено Національний план скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок. У ньому чітко прописані природоохоронні заходи, які повинні виконати великі підприємства ПЕК країни, щоб мінімізувати свій вплив на навколишнє середовище.
В результаті прийняття Нацплану вже до 2028 року викиди пилу і оксидів сірки в атмосферу повинні скоротитися в 40 і 20 разів відповідно, а до 2033 року в 4 рази зменшаться викиди оксидів азоту. За 10-15 років Україна повинна зробити прорив і досягти екологічних стандартів, до яких країни Європи йшли кілька десятиліть.
Саме по собі прийняття Нацплану - це однозначно позитивна подія як для населення, так і для самих підприємств. Для людей - тому що документ дає їм однозначне розуміння, коли і як будуть вирішуватися екологічні проблеми. Наприклад, коли з труби на околиці міста перестане йти чорний дим. І також відповідає на найчастіші запитання, що для цього роблять влада і бізнес.
Для підприємств - це підтвердження того, що держава розуміє неможливість миттєво, по клацанню пальців, в десятки разів знизити викиди, і все спекуляції з цього питання повинні бути зняті. Одночасно з цим Нацплан має всі шанси стати "дорожньою картою" для послідовної, спланованої роботи з реконструкції обладнання і оснащення його газоочисних установок, у рамках реформування галузі.
Але залишається одне важливе питання - джерела фінансування відповідних заходів. На оснащення своїх потужностей пилогазоочисного обладнання ТЕС і ТЕЦ України повинні знайти більш 3 млрд євро. І це без урахування інвестицій в будівництво нових потужностей на заміну виведених з експлуатації енергоблоків, які не відповідають екологічним вимогам. А це ще понад 20 млрд євро.
Де взяти такі гроші на ці соціально необхідні проекти? Завдання ускладнюється рядом досі невирішених питань. Серед них: відсутність визначеності щодо розміщення або утилізації відходів сіро- і азотоочисток, відсутність вільних площ для розміщення великогабаритного обладнання на території ТЕС, моральна і фізична застарілість здебільшого станцій, що будувалися в 1950-60-і роки, відсутність досвіду проектування подібних установок в комерційному масштабі на території України. Вже не згадую про зростання собівартості виробництва електроенергії внаслідок встановлення капіталомісткого обладнання, яке неминуче призведе до підвищення тарифів на електроенергію, складності залучення позикових коштів, все ще волатильної політичної та економічної ситуації в країні.
До 2014 року діяв законодавчо гарантований механізм фінансування екологічних проектів теплових електростанцій - інвестиційна складова до тарифу на електроенергію. Зараз нарахування інвестиційної складової призупинено, а альтернативи ніхто не запропонував. Міненерговугілля, Мінекології, державні та приватні компанії повинні разом знайти цю альтернативу, щоб зробити виконання Нацплану реальним.
У найближчій перспективі одним з найбільш логічних варіантів фінансована Нацплану виглядає часткове перенаправлення екологічного податку, що сплачується великими підприємствами, на установку газоочисток. За озвученими Мінекології даними, тільки за минулий рік до бюджету надійшло 4,2 млрд грн за цією статтею. Питання ефективності використання цих грошей для зниження навантаження на навколишнє середовище залишається відкритим. Тоді як ці гроші могли б цільовим чином спрямовуватися на установку фільтрів, що призвело б до конкретного і відчутного результату у вигляді зниження викидів пилу.
У довгостроковій перспективі, після закінчення реформування ринку електроенергії (запланованого на 2019 рік), витрати на виконання Нацплану можуть бути включені в тариф оператора системи передачі в рамках виконання послуг громадського інтересу. Це цілком логічно, так як захист навколишнього середовища передбачена законом в їх числі.
Названі варіанти фінансування - це лише ті, які лежать на поверхні. Можливі й інші. Головне - почати обговорення на рівні бізнес-суспільство-держава і знайти оптимальне рішення, яке дозволить досягти важливих для України цілей.