Про результати навчального візиту до Словаччини.
Згідно із планом проекту, 16-23 вересня 2018 року відбулася навчальна поїздка групи від міст-учасників проекту та Асоціації «Енергоефективні міста України» до Словаччини. Забігаючи наперед, відразу слід зазначити, що словацький партнер АЕМУ у цьому проекті – Дослідницький Центр Словацької Асоціації Зовнішньої Політики (SFPA) – провів колосальну попередню організаційну роботу. Завдяки їй учасники отримали насичену, інтенсивну і водночас цікаву програму, у рамках якої змогли ознайомитися саме з тим досвідом словацьких міст, який був їм потрібен для вирішення проблем у своїх громадах. Від кожного із п’яти міст у візиті брали участь по одному представнику міського керівництва та одному – від громадського сектора. Про відповідальне ставлення до впровадження проекту та його важливість для громад свідчить бодай той факт, що у поїздці, незважаючи на завантаженість поточною роботою, взяли участь міські голови Дубна та Новояворівська – Василь Антонюк і Василь Муравель.
Увесь день 16 вересня пройшов у подорожі зі Львова до першого пункту призначення програми візиту – м.Кошіце, одного з найпотужніших промислових центрів та другого за величиною міста Словацької Республіки. Наступного ранку, 17 вересня, у приміщенні міської ради цього регіонального центру із групою зустрівся очільник департаменту довкілля та енергетики міста Мілан Іленін. Він розповів про планування муніципальної енергетичної політики та програм, націлених на зменшення впливу міста на зміни клімату (шляхом зменшення кількості викидів) і адаптацію до тих змін, які вже наступили. Зокрема йшлося про вирішення питань із реконструкції систем центрального теплопостачання, термомодернізації громадських будівель та реформу громадського транспорту, яка мала би призвести до радикального зменшення використання приватних авто для пересування містом. Зі свого боку, учасників зацікавили питання механізмів фінансування таких заходів, координації роботи різних служб міста у вирішенні технічних проблем, а також участі міста в міжнародних програмах, спрямованих на підтримку інфраструктурних проектів. Дискусія була настільки жвавою, що група заледве поспіла на наступну зустріч у міській теплоелектроцентралі. Директор з виробництва підприємства Мілан Габан провів коротку екскурсію своїм підприємством, яке, паралельно до забезпечення теплом великої дільниці міста, когенерує значну кількість електроенергії, яку продає у мережу та використовує для власних потреб. ТЕЦ власне перебуває у процесі реконструкції, у ході якої заплановано встановлення більш ефективних агрегатів для когенерації та сучаснішу систему фільтрів, яка гарантуватиме дотримання вимог ЄС із управління викидами.
Звідтіля учасники візиту виїхали на далеку окраїну міста, де розташоване підприємство із сортування та спалювання сміття KOSIT. Після короткої презентації директор стратегічних проектів компанії Ян Коперніцкий запропонував оглянути всі ділянки підприємства – від зон сортування і до спалювальних агрегатів та місць утилізації залишків. На підприємстві працює близько 600 осіб, воно майже повністю автоматизоване, має сучасну електронну систему управління та контролю всіх зон, відповідає усім стандартам та найжорсткішим нормам Євросоюзу щодо мінімалізації впливу на довкілля. Спалюючи понад 80 тис. тонн на рік при температурі 850°С, оснащення забезпечує повну очистку від викидів. Більш того: команда підприємства вчить мешканців самих дбати про навколишнє середовище. Для цього населенню роздано близько двох тисяч пристроїв для можливості перетворення органічних відходів у компост. Всього завод обслуговує 540 тис. мешканців (а це не лише Кошіце, а й окремі населені пункти довкола міста). Вартість спалювання однієї тонни сміття становить 79 Євро (з розрахунку на збір, доставку та утилізацію). Третину виробленого тепла підприємство використовує для власних потреб, решту продає у мережу. На запитання, у чиїй власності знаходиться завод та скільки коштує таке підприємство, пан Коперніцкий відповів, що 95% цього заводу належить європейській фінансовій групі, яка інвестувала в його встановлення та запуск 3,53млн.Євро. Огляд потужностей підприємства та результати його роботи настільки захопили учасників, що міський голова Дубна п.Антонюк відразу запропонував створення всіх можливих інвестиційних умов для побудови такого підприємства в його місті.
Після обіду шлях групи проліг до невеличкого містечка Германовце у Прешовському регіоні. Тут добрий знайомий усіх учасників ще з тренінгів у Жовкві, директор енергетичного кластеру Прешова Александер Токарчік вибрав для демонстрації термо-модернізації громадських будівель дуже незвичний приклад – місцевий костел 18-го ст. Ця будівля тривалий час була дуже сирою та холодною, там розвинувся грибок, що робило перебування у ній винятково некомфортним і нездоровим. Оскільки костел є пам’яткою архітектури, зовнішнє утеплення його було неприпустимим. Громада прислухалася до порад експертів (а саме п.Токарчик очолив тоді експертно-технічну групу) і, зібравши відносно незначні кошти (9,5 тисяч Євро), найняла досвідчену фірму, що мала унікальний досвід робіт із захисту від грибка та внутрішньої термоізоляції спеціальним покриттям, створеним на основі нанотехнологій. Більш того – кошів вистачило ще й на модернізацію системи опалення. При цьому було запропоновано оригінальне технічне рішення: труби до закріплених на стінах нагрівачів не замурували у підлогу, а залишили під шаром насипаних зверху камінців, забезпечивши у такий спосіб не лише легкий доступ до них в разі ушкоджень, але й обігрів та постійне підсушування внутрішніх стін завдяки конвекції. Зайво наголошувати, яке зацікавлення викликав цей приклад в учасників візиту – як з точки зору технічного вирішення, так і з огляду на вміння громади скористатися власними ресурсами і не розраховувати на допомогу ззовні!
Останнім об’єктом, який українські «мандрівники» оглянули того довгого і насиченого дня, була система регульованого вуличного освітлення в історичному словацькому містечку Велкі Шаріш. Після офіційних привітань керівник компанії O.S.V.O. (яка виграла тендер та встановила у місті цю систему) Роберт Лукач детально розповів про принципи керування системою, диммінг на окремих ділянках, програмоване управління за допомогою смартфона, а також продемонстрував цю систему в дії на найближчому до мерії світильнику. Тут слід зазначити, що на батьківщині славного однойменного пива «Шаріш» свого часу, в рамках іншого проекту, вже побував міський голова м.Броди, і на основі побаченого вирішив, що саме така система потрібна і його громаді. «Від імені нашого голови і від всіх бродівчан я б хотів подякувати за той неоціненний досвід, - взявши слово, не стримував емоцій головний спеціаліст Бродівської міської ради Богдан Сторожинський, - бо саме звідси розпочалася реалізація сучасної системи освітлення у нашому місті, і тепер вже інші громади району їздять до нас вивчати доробок у цій сфері!»
Вже пізно увечері група дісталася столиці краю – м.Прешова, де у неї була запланована ночівля, але вже о 8:30 ранку знову вирушила в дорогу – цього разу до мальовничого міста-музею Кежмарка біля підніжжя Татр. Це місто з населенням до 15 тис. заявило про амбітні плани стати «розумним» та «зеленим» завдяки впровадженню місцевої політики сталого розвитку. Так, за словами мера Яна Ференчака, до 2020р. забезпечення щонайменше 80% населення теплом буде здійснюватися із нещодавно розвіданих термальних джерел. У цей проект місто інвестує аж 3 млн.Євро, проте економічні розрахунки вказують на відносно швидку окупність. Окрім того, найближчим часом у місто зайде близько 50 млн. Євро інвестицій – швейцарська компанія планує розмістити тут машинобудівне підприємство, а це – робочі місця для кваліфікованої робочої сили, якій тепер не доведеться вирушати кудись у пошуках заробітків. А ще, в рамках стратегії «зеленого міста» - завод із компостування біо-відходів, виробництво екологічно чистих продуктів, розбудова вело-інфраструктури (яка вже, до речі розпочалася), мережа зарядних станцій для електромобілів, автобуси з гібридними двигунами та інші інноваційні заходи, націлені на зменшення викидів та підвищення комфорту для громади. Про таємниці успіху мер говорить із посмішкою: «Не боятися сміливих задумів, а для їх реалізації шукати однодумців, партнерів та інвесторів виключно через пряму комунікацію, без посередників». До слова, пан Ференчак, окрім обов’язків бургомістра, має ще почесну функцію представляти свою країну у Європарламенті.
Після натхненної бесіди в стінах історичної мерії учасникам зустрічі було організовано візит на сучасну місцеву котельню, що працює на деревних пелетах та забезпечує теплом велику житлову дільницю Кежмарка. Екскурсію підприємством провів менеджер ТзОВ Spravbytherm (фірми, яка встановила та обслуговує обладнання) Мар’ян Бешеней, який детально зупинився на функціональному призначенні кожного з агрегатів і технології, що застосовується на підприємстві.
А далі знову довгий переїзд, до м.Мартін, де у конференц-залі готелю на учасників вже чекав із своєю презентацією старший проектний менеджер ТзОВ Engul Петер Шішка. Розробка його компанії – це модульна когенераційна установка, що може працювати на різних видах палива та, за рахунок технологічних рішень, окрім тепла, здатна забезпечувати громади і підприємства (в разі потреби) електроенергією, парою, холодом та вуглекислотою. Між учасниками та п.Шішкою відбувся цікавий і відвертий обмін думками стосовно можливостей установки, її «плюсів» та «мінусів». Домовилися, що обговорення цього питання продовжиться вже безпосередньо на діючому об’єкті, візит на який теж було заплановано в рамках візиту.
Вранці 19 вересня група вирушила до м.Нова Дубніца, на велику котельню фірми DATATHERM із можливістю електро-когенерації та виробництва холоду, яка працює на біомасі (відходах деревини). Котельня THERMONOVA – найбільше із серії розроблених та встановлених у Словаччині та Чеській Республіці такого штибу підприємств. Тут застосовано інноваційну скандинавську технологію фірми JUSTSEN, яка дає змогу спалювати різні типи біопалива із різним ступенем вологості (аж до 55% вмісту води!) в одній камері, при цьому довкілля не забруднюється шкідливими викидами, а решітки котлів не забиваються спеченими шлаками. За словами менеджера підприємства Радослава Княжура, така технологія дозволяє вибирати біо-паливо в залежності від його вартості та доступності на ринку, а це, у свою чергу – гарантія безперебійної роботи котельні. Поруч із закладом – склади біомаси із т.зв. рухомим дном, яке захищає від злежування та запарювання паливної сировини. Цікаво, що раніше котельня працювала на газі, споживаючи щорічно 7,5млн. кубометрів «блакитного палива» на рік та викидаючи за цей період в атмосферу 14,5 тис. тон СО2, а нині, при тому ж виробництві тепла та гарячої води 63000 МВт*год (що повністю забезпечує потреби 12-тисячного населення міста), підприємство додатково генерує 17000 МВт електроенергії та звело рівень викидів до нуля.
Слід зазначити, що цей заклад – частина концерну, до якого входить головний постачальник біомаси – ТзОВ «BIOPALIVO», який теж вдалося відвідати учасникам навчальної поїздки. Це підприємство складує на значній ериторії колишньої військової бази великі запаси відходів лісорозробок. Спеціальна машина порібнює колоди завтовшки до 70см на тріски, які відразу завантажуються на автомобілі фірми і відвозяться на котельню. Що більше: на вільних площах вирощується біоенергетична рослина, яка за 6 років досягає промислових розмірів та також використовується як біопаливо.
З Нової Дубніци група вирушила до ще одного підприємства концерну DATATHERM – котельні на біопаливі (сухих відходах деревини та соломі), що забезпечує гарячою водою і теплом увесь південний мікрорайон історичної перлини Словаччини – Тренчіна. Потужне підприємство із сучасними ефективними котлами будувалося із розрахунку на розбудову «спального» мікрорайону, проте, як виявилося, проектувальники нового кварталу, розміщеного всього за сотню метрів від нього, недалекоглядно передбачили дахові котельні на газі. Як слушно зауважив пан Княжур, відносно низькі ціни на імпортний російський газ виявилися переконливішим аргументом у суперечці із стратегічним баченням проблем з енергією і довкіллям та енергетичною незалежністю.
Переночувавши у місті-фортеці над Вагом, делегація представників українських міст добралася до передостанньої точки на карті подорожі – не менш мальовничої Трнави. Це місто (прозване ще за неймовірну кількість храмів «маленьким Ватиканом») із 65-тисячним населенням має чи не найкращу у всій Словаччині систему енергоменеджмену. Не випадково саме людина, причетна до її створення, свого часу була запрошена читати тренінги для п’яти українських міст-учасників проекту «Енергоефективне врядування в Україні». А нині Матуш Шкварка (так звати енергоменеджера Трнави) зустрічав вже «давніх знайомих» у мерії рідного міста. І не просто з презентацією нової радикальної енергетично-кліматичної стратегії Трнави, що передбачає висадку 130 тисяч дерев та різке збільшення електромобілів не менш як на 5000 при одночасному скороченні кількості звичайних авт на майже 13 тисяч (і ще багатьох інновацій). На учасників чекав незвичайний сюрприз: до місць відвідин об’єктів (дахової сонячної електростанції та сучасної станції розподілу скидного тепла із сусідньої АЕС) було запропоновано … доїхати електробайками! Виявляється, для заохочення переходу громадян на «екологічний транспорт», у місті розроблена та впроваджується мережа станцій, на яких можна за дуже помірковану платню «винайняти» електровелосипед та потім залишити його біля іншої станції. Як показало згодом опитування учасників навчального візиту, мало не всі вказали на те, що програма у Трнаві (окрім незаперечно вагомого змістового наповнення) була чи не найбільш інноваційно-прикладною і запам’яталася кожному власне можливістю особисто випробувати сучасний різновид індивідуального транспорту, дружнього до довкілля.
А по обіді на групу вже чекала столична мерія. У затишному приміщенні в самому центрі Братислави її учасникам розповідали про енергетичну політику міста, масштабні заходи з підвищення енергоефективності, використання відновних джерел та управління побутовими відходами і сміттям. Власне, один із елементів вирішення останнього із перелічених питань українським представникам вдалося побачити на практиці. Керівник відділу енергоменеджменту Братислави Роман Хованец та керівник відділу охорони довкілля Катаріна Простейовска запросили групу відвідати пункт сортування побутового сміття. На цю ділянку столичні мешканці (і лише вони!) мають право привезти старі меблі, вживане обладнання та інший побутовий непотріб, а сортувальники розкладають його по категоріях. Це суттєво полегшує життя як самим братиславцям, так і міським комунальним службам.
Із сортувального майданчику учасники вирушили у місто-супутник столиці - Шаморін, де над берегом Дунаю розташувалися престижні резорти, спа- та фітнес-центри. Поруч з одним із «найкрутіших» з них – «x-bionic® sphere resort» розмістилося «енергетичне серце» цих закладів. У велетенських біо-реакторах отримується біо-газ (метан із різними домішками), який використовується як паливо для вже згаданих раніше модульних когенераційних установок виробництва ТзОВ Engul та локальної котельні. Пан Шішка, як і обіцяв, показав роботу цих агрегатів на практиці, розповівши детально про застосовані тут концептуальні підходи, принципи конструювання та технічні рішення. У просторій сучасній котельні, до речі, передбачено також використання твердопаливних котлів та котлів на природному газі на випадок якихось технічних неполадок. А монтаж цих котлів спроектовано на спеціальні демпферні платформи з метою запобігти передчасному виходу з ладу обладнання внаслідок вібрацій. «Родзинкою» візиту стала абсолютно несподівана і не планована зустріч із директором комплексу - місцевою телезіркою та легендою словацького спорту Юраєм Бачею – ну як тут не зробити спільного фото!
Ранок останнього дня візиту розпочався із зустрічі з партнерською Унією міст Словаччини, яка одним із пріоритетів своєї діяльності визначила сталий енергетичний розвиток громад та промоцію Угоди мерів щодо клімату і енергії. Генеральний секретар Асоціації Мілан Галанда, менеджер проектів Наталія Шовкопляс та експерт із захисту довкілля Зузана Гудекова ознайомили присутніх із проектами та програмами, які їхня організація впроваджує у сфері енергоефективності, захисту від кліматичних змін та адаптації до них. Під час обговорення українських учасників цікавили деталі щодо адаптації житлових будівель до кліматичних змін, які вже де-факто відбулися у наших широтах, а також можливості тіснішої безпосередньої практичної співпраці із словацькими муніципалітетами.
Не менший практичний інтерес викликала й наступна зустріч із директором напрямку аналізу, програм та міжнародної співпраці Словацької Агенції Інновацій та Енергії п. Артуром Бобовніцким. Його презентація та розповідь стосувалися механізмів державної підтримки реновації житлового та громадського секторів муніципального господарства та державних програм з підвищення енергоефективності у містах. Попри певні подібності у підходах, слід, однак, відзначити ті елементи, які радикальним чином впливають на ефект таких програм в наших двох країнах: низькі і конкурентні відсоткові ставки комерційних кредитів та наявність окремих європейських фондів на муніципальні проекти у Словаччині – це те, що стало запорукою швидких і якісних змін у цьому секторі після вступу країни до ЄС, і те, що наразі недоступне для українських громад.
А завершальним акордом візиту стала презентація директорки Інституту дослідження та тестування будівельних матеріалів проф. Зузани Штернової та подальше її обговорення. Професор дуже детально розповіла про властивості будівельних конструкцій та матеріалів, які у них застосовуються, звертаючи особливу увагу на їх властивості із теплопередачі та енергозбереження, вказала на типові помилки, які часто роблять при проектуванні будівель і які згодом стають причинами значних тепловтрат, а також окремо зупинилася на інноваційних конструктивно-технологічних підходах до житлового і нежитлового будівництва з огляду на останні вимоги ЄС щодо енергетичного стану будівель – будинків, близьких до нульового рівня споживання та будівель із генеруючими потужностями (т.зв. «energy+ buildings»). Як зазначив згодом хтось із учасників, «для України наразі це – космос, але це те, до чого слід прямувати і чого слід прагнути».
Навряд чи можна було спланувати і зреалізувати поїздку для представників українських міст із ще більш насиченою, продуктивною та інформативною програмою. Та найважливіше – це бажання конвертувати набутий досвід у реальні результати у власних громадах. Тішить, що саме з таким настроєм учасники із Жовкви, Бродів, Новояворівська, Дубна та Чорткова поверталися додому. Втомлені, але натхненні побаченим.