Міжнародний Електроенергетичний Форум - місце, де заряджають на успіх!
Форум є платформою для обміну досвідом для представників законодавчої та виконавчої влад, органів місцевого самоврядування, інвестиційних фондів, топ-менеджменту вітчизняних та міжнародних компаній, галузевих асоціацій та незалежних експертів.
Захід передбачає розгляд теоретичних та практичних кейсів від міжнародних та вітчизняних експертів, участь у панельних дискусіях, виставку інноваційного обладнання та рішень.
За ініціативи Президента Асоціації "Енергоефективні міста України" Юрія Фомічева АЕМУ виступила партнером заходу. Виконавчий директор АЕМУ Святослав Павлюк взяв участь у дискусійних панелях "Smart Energy Town. Сучасні інструменти для залучення фінансових ресурсів та інвестицій для реалізації проєктів" та "Енергоефективність в Україні: можливості для громад, успішний досвід та перспективи".
Нижче подаємо основні тези виступу Виконавчого директора АЕМУ Святослава Павлюка.
Про енергоефективність споживання: «Енергоефективності, так сталося, приділяється не стільки уваги, скільки вона на це заслуговує. І якщо говорити про безпеку постачання, то тут є декілька аспектів. Перш за все нагадаю, що Україна виробляла у 70-ті роки 76 млрд м куб. газу. Газ в надрах має здатність закінчуватися. Його видобування неможливе без величезних інвестицій. Ми бачимо зрив програми газовидобування 2020, в котру було вкладено величезні гроші і ми не вийшли на самозабезпечення газом до 2020 року. Така ситуація створює й інші ризики, коли ми у своїх стратегіях закладали можливість повністю безпечного постачання газом сектору населення та теплокомуненерго за рахунок внутрішнього видобутку, а цього не сталося! Відповідно така стратегія не спрацьовує. Єдиною правильною альтернативою нарощування видобутку є скорочення питомого споживання, тобто енергоефективність, яка дасть можливість обійтися наявним ресурсом», - зазначив виконавчий директор АЕМУ.
В дискусії щодо вимушеної відмови міст від централізованого опалення Святослав Павлюк наголосив: «Індивідуальні системи не збільшують безпеки. Аварія в інфраструктурі газопостачання однаково стосується систем як індивідуальних, так і централізованих. При цьому централізовані системи можуть мати альтернативу газу – мазутне господарство чи твердопаливні котли. У випадку аварії у газопостачальній інфраструктурі вони можуть переключитися на інші види палива. Індивідуальні газові системи не можуть перейти на інші види палива. При цьому є ризик росту отруєнь від чадного газу, що загалом не береться до уваги як безпека постачання. І такі виклики потребують відповідей на державному рівні, адже міста на своєму рівні позбавлені можливостей реагувати на такі загрози».
Про інвестиції в персонал: «Міста нині працюють в рамках дуже коротких горизонтів планування, в рамках тих законодавчих актів і регулювань, котрі діють сьогодні. Міста не планують розвитку своїх енергетичних мереж на довгий період, а змушені обходитися короткими рішеннями. Як правило, такі рішення – мінімізація негативних наслідків, а не розвиток майбутніх систем. Без інвестицій в міські команди врешті не буде кому працювати. Без інвестицій в структури енергоменеджменту, екологічного менеджменту, в людей, які можуть займатися плануванням і потім впровадженням – завдання розвитку нездійсненні. Теплові проекти, як такі, є довгими проектами, тому потребують планування діяльності на довгий період. Неприпустимо щоразу змінювати рішення переходу з централізованих систем на індивідуальні, а потім назад. Щоразу це шалені витрати з окупністю, яка вимірюється десятками років».
Щодо зміни умов кредитування: «Важливим моментом є те, що довгі проекти вимагають довгих і дешевих грошей. Такі гроші громади можуть отримати від європейських банків розвитку, але цей процес є дуже тривалим. Буває, що такі проекти у наших містах тягнуться по 8-12 років. Інфраструктура міст може не витримати так довго, тому потрібно діяти набагато швидше. Показовим є приклад Тернополя, який свого часу пішов в український Ощадбанк, взяв кредит за дуже високими відсотками, але повернув позику дуже швидко за рахунок повної окупності встановлення індивідуальних теплових пунктів. Тому є потреба формування українським Урядом механізму погашення чи зменшення відсотків по кредитах, котрі українські міста зможуть брати в українських банках. Такий підхід дозволив би активізувати українську економіку, де ми могли б нашими внутрішніми ресурсами запустити модернізацію інфраструктури громад. Також ми повинні використовувати частину ренти з викопних палив на модернізацію нашої інфраструктури, розмінюючи той ресурс, котрий у нас є, на той ресурс енергоефективності, який нам потрібен. І це той шлях, коли внутрішнім ресурсом ми могли б створити механізм модернізації міської інфраструктури. Закликаємо Уряд, зокрема Мінрегіон, Міндовкілля та Міненерго розглянути можливість формування Фонду модернізації муніципальної інфраструктури, який би взяв на себе покриття частини відсотків по кредитах в гривні, за рахунок чого місто могли б різко прискорити свої проекти», - резюмував Святослав Павлюк.