Через енергоефективність до знання мови: СІМ-експерт взяв участь у всеукраїнському мовному проекті в Радомишлі

За дорученням проекту "Створення енергетичних агентств в Україні", що впроваджується компанією «Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ» за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини, Кіліан Шуберт, CIM-експерт та менеджер із зв’язків з громадськістю АЕМУ, у березні 2016 року відвідав проект «DJU Sprachakademie + Sport» всеукраїнського об’єднання «Німецька молодь в Україні» в Радомишлі Житомирської області. В інтерв’ю, що представлене нижче, Кіліан Шуберт описує свої завдання, враження і отриманий досвід.

Кіліане, яким було твоє перше враження від мовної академії у Радомишлі?
Коли я прибув до Радомишля, я спершу був у захваті від самого місця: який прекрасний замок посеред лісової місцевості між Києвом та Житомиром. Чудове місце, аби усамітнитися з групою, щоб разом вчитися, працювати і насолоджуватися вечорами. Та незабаром це перше враження ще більше посилили привітні, щирі люди, з якими я там познайомився.

У чому проявлялася ця щирість людей?
Як у тематиці, за якою я працював з групою, так і під час перерв вдавалося швидко налагодити з багатьма контакт. І це при тому, що ми говорили переважно німецькою мовою, що для учасників створювало додаткові труднощі і психологічний бар’єр. Ми активно дискутували не лише про енергоефективність, але й, наприклад, про суспільні події в Німеччині та Україні.

Яким було твоє завдання у мовній академії і як воно було виконане?
В Радомишль я прибув з метою ближче познайомити учасників з темою енергоефективності та економії енергії і при цьому якомога більше німецькою мовою. Мені було зрозуміло, що доповідь або дискусія з тими, хто вивчає німецьку мову і володіє нею на рівні A1-B2, звичайно повністю відрізняється від такої на рідній мові. Тому я спробував поєднати мову з фактами.

Як саме ти це зробив?
Спочатку я попросив учасників коротко представитися німецькою мовою, щоб отримати уявлення про їхні знання німецької мови. Сам урок я розділяв на дві частини: спершу коротка презентація із запитаннями і відповідями, після цього завдання для інтерактивної роботи у групі. У презентації я використовував, наприклад, прості графіки для ілюстрації втрати тепла у будівлях, зрозуміти які можна без великих знань мови. Учасники дуже позитивно реагували на них і висловлювали свої зауваження і запитання, залежно від рівня володіння мовою, німецькою або українською. При цьому мені дуже сподобалося, що учасники допомагали один одному перекладати важкі терміни. У групі була свого роду взаємодопомога з перекладу.

Ти говорив про інтерактивне завдання – розкажи щось про його виконання!
Саме так, у другій половині уроку учасники отримували завдання, використовуючи задані німецькі терміни на такі теми, як «опалення», «вітрова електростанція» або просто «холодно», скласти окремі тексти або невеликі історії. Я і не очікував, що молоді люди будуть такими креативними. Одна група проспівала свою історію, інша захоплено виконала її у вигляді репу.

Чи було щось таке, що тебе здивувало?
Я розраховував на велику мотивацію до навчання, бо я часто її бачив у молоді в Україні. Амбіційність і мотивація, знання іноземних мов, технічні знання і бажання дізнатися більше тут, очевидно, зустрінеш частіше, ніж у Німеччині. У Радомишлі мене позитивно здивувала готовність працювати з матеріалом у творчий, самостійний, нетрадиційний спосіб. Ця самостійність у мисленні, гострий розум, певне «зухвальство» серед молоді – це, на мою думку, саме те, чого потребує ця країна.

Що, на твою думку, учасники можуть узяти собі додому з твоєї доповіді?
Я сподіваюся, що для них успішний обмін думками на складну тему зі мною, як носієм німецької мови, додав самовпевненості у володінні мовою, а також надав імпульс займатися цією і подібними темами і в подальшому. Іноземні мови і фахові знання часто добре поєднуються. Особисто я не знаю іншої іноземної мови, в якій є стільки запозичених німецьких слів, особливо у технічній сфері, як в українській. Деякі німецькі технічні терміни кожен українець розуміє автоматично.

А що ти почерпнув особисто для себе?
Безумовно мотивацію і спонтанність учасників! І переконання, що незабаром я неодмінно візьму участь в цьому або іншому подібному проекті.