Новини
Про повторне використання матеріалів зі зруйнованих або демонтованих будівель для потреб нового будівництва
Війна московії проти України спричинила безпрецедентні за масштабом руйнування житлової та громадської забудови в українських містах, містечках, селищах і селах. В результаті сформувався значний обсяг вторинних будівельних ресурсів, доступних для вилучення зі зруйнованих будівель. Тож з огляду на майбутню повоєнну відбудову особливої актуальності набуває питання оцінювання потенціалу та можливостей їхнього повторного використання як складової частини технічного циклу колобіжної економіки. Яких технологічних, організаційних та регуляторних рішень це вимагатиме? Яким є передовий світовий досвід у цій сфері?
Ядерна спадщина і ядерна зброя. Як Росія перетворила дві АЕС на один безперервний шантаж
24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення, російська колона з понад тисячею солдатів перетнула білорусько-український кордон і рушила прямо до Чорнобильської зони відчуження. До кінця того самого дня станцію захопили. Важка техніка йшла через Рудий ліс — найзабрудненіші десять квадратних кілометрів на планеті, де ще з 1986 року в ґрунті лежить радіоактивний попіл. Солдати не мали жодного захисного спорядження. За даними Reuters і підтвердженням персоналу станції, вони рили окопи прямо в найбрудніших ділянках, варили їжу на багатті, поки навколо клубочився радіоактивний пил, полювали на диких тварин і ловили рибу в охолоджувальних ставках, поглинаючи забруднення разом із їжею. Головний інженер з безпеки Чорнобиля Валерій Симьонов сказав New York Times: «Вони прийшли і робили що хотіли». Коли у березні росіяни відійшли, лишили по собі мінні поля, пограбовані лабораторії і розграблене обладнання на понад 135 мільйонів доларів — включно з майже 700 комп'ютерами, 344 транспортними засобами і 1500 радіаційними дозиметрами.
Пікове навантаження — не вирок: досвід Хорватії, Словенії, Угорщини, Австрії та Болгарії
Цієї зими українська енергосистема працювала під подвійним тиском. Наслідки обстрілів — і пікові навантаження: увечері всі вмикають обігрівачі, ставлять електрокари на заряджання, навантаження зростає саме тоді, коли мережа найбільш вразлива. Це не суто українська проблема — але для України вона зараз найболючіша.
22 квітня міста з п'яти країн ЄС розповіли, як вони справляються з перевантаженнями мережі. Не в теорії — з реальними цифрами з реальних об'єктів. Перший транснаціональний вебінар проєкту ESINERGY зібрав практиків із Хорватії, Словенії, Угорщини, Австрії та Болгарії.
Два дні у Львові: як область може допомогти своїм громадам
16–17 квітня у Львові в рамках проєкту MEMCU («Сертифікація муніципального енергетичного менеджменту в Україні») Асоціація «Енергоефективні міста України» (АЕМУ) зібрала представників агенцій регіонального розвитку та обласних державних адміністрацій з Волині, Рівного, Вінниці та Черкас. Два дні, шість блоків, кілька раундів групової роботи. І одне питання, яке проходило наскрізно. Якою мала б бути енергетична політика в регіонах та які дієві механізми її впровадження? Як АРР та ОДА можуть допомогти своїм громадам?
22 квітня — вебінар про зменшення пікових навантажень: досвід п'яти країн Дунайського регіону
22 квітня о 12:00 відбудеться онлайн-вебінар про зменшення пікових навантажень та ефективне використання локальних мереж. Захід проходить у межах проєкту ESINERGY, який підтримує програма ЄС Interreg-Danube Region.
Партнери з Хорватії, Словенії, Угорщини, Австрії та Болгарії поділяться досвідом реалізації проєктів у своїх містах. Обговорять акумулювання енергії, розумне заряджання батарейних сховищ, реагування на попит та ефективне використання місцевих відновлюваних джерел енергії.
€2 МІЛЬЯРДИ ВІД ЄБРР: ЯК ОТРИМАТИ ГРАНТ-КЕШБЕК ДО 30% НА ЕНЕРГОПРОЄКТИ
Європейський банк реконструкції та розвитку реалізує в Україні програму Energy Security Support Facility (ESSF) — найбільшу в країні ініціативу зі зміцнення енергетичної стійкості з бюджетом €2 млрд. Програма покриває широкий спектр проєктів: від сонячних панелей і систем накопичення енергії у приватних домівках до великих об'єктів відновлюваної генерації для бізнесу та громад.
Розумні світлофори й автопілоти: як CCAM-технології можуть змінити українські міста після війни
Чи може Україна інтегрувати технології автономного транспорту в стратегії післявоєнної відбудови? Чи варто українським містам чекати, поки держава запровадить сучасні норми, чи можна тестувати європейські рішення вже зараз? Як перетворити муніципальні експерименти на доказову базу для реформування національної нормативної бази?
Де громаді взяти ресурси у квітні–травні: підготовка до зими, фінансування і навчання
Громади сьогодні працюють в абсолютно різних умовах — одні відновлюються після руйнувань, інші приймають переселенців, треті готуються до наступного опалювального сезону з обмеженим бюджетом. Спільне одне: зовнішня підтримка існує, але розпорошена по десятках програм. Щоб не витрачати час на пошук, зібрали актуальне на квітень–травень 2026 року — фінансування для ОСББ, підтримка громадських будівель і навчання для фахівців.
У Львові підтримали 29 бізнес-проєктів з розвитку ВДЕ та енергетичної стійкості: інвестиції майже 20 мільйонів гривень
Львівська міська рада підбила підсумки міського конкурсу «ваучерів на енергозбереження». З 46 заявок від місцевих підприємців 29 проєктів отримають фінансову підтримку. Загальна сума інвестицій становить 19,711 мільйона гривень, з яких 7,6 мільйона гривень профінансує Львівська міська рада з міського бюджету.
Миколаїв та Запоріжжя розпочали впровадження Європейської енергетичної відзнаки
Два міста на півдні та сході України — Миколаїв та Запоріжжя — в умовах війни продовжують будувати енергетичну стійкість. Обидва міста розпочали практичну роботу над впровадженням Європейської енергетичної відзнаки — міжнародної системи сертифікації управління якістю муніципальної енергетичної політики.