Святослав Павлюк: Без системи центрального теплопостачання виконати міжнародні зобов'язання України з поборювання зміни клімату неможливо

28 січня 2021 року виконавчий директор АЕМУ Святослав Павлюк разом з іншими експертами в галузі енергетики обговорили тему «Централізоване теплозабезпечення українських міст – чи є шанси на виживання теплокомуненерго?» в ході онлайн-дискусії Energy Freedom.

Під час свого виступу Святослав Павлюк зазначив, що за останні 10 – 12 років держава втратила майже половину теплокомуненерго – цей процес не припиняється і сьогодні. Якщо раніше це відбувалось у невеличких містах районного рівня, то зараз бажання відмовитись від центрального опалення декларує великий обласний центр.

І це в той час, коли успішні країни розвивають саме централізовані системи теплозабезпечення міст, оскільки вони ефективніші. В Україні ж через масу проблем, що тягнуться роками, все більше міст стоять перед вибором позбутися старих, подекуди на 90% зношених мереж центрального теплопостачання, на користь індивідуального опалення.

Однією із проблем, що сприяє цьому «переходу», на думку С. Павлюка, є проблема заборгованості, що також пов’язана з неефективними урядовими рішеннями і тарифними розривами, й не залежить лише від поганих рішень міст. Тому шляхи вирішення цих системних проблем має шукати Уряд, Верховна Рада, а не міста, які кожного року змушені дотувати свої ТКЕ  сотнями мільйонів гривень.

«За нашими оцінками міста щорічно доплачують 4 мільярди гривень – це мінімальна оцінка, не максимальна. Існуюча система повернення цих боргів передбачає такий порядок: теплокомуненерго (ТКЕ) сплачує передусім пеню, потім – тіло боргу і лише наприкінці – за новий газ. І поки ТКЕ не заплатить це все, до нового постачальника місто перейти не може. Ми маємо таку ситуацію: допоки не ліквідуємо заборгованість, не можемо говорити про довготривалі контракти та обирати нового постачальника. Ми «прив’язані» до цього «божевілля», яке, знову ж таки повторююсь, зумовлене здебільшого поганими урядовими рішеннями. А це означає, що в Україні не існує програми й загального усвідомлення державного проєкту «комунальна теплоенергетика», – пояснює Святослав Павлюк.

«Ми підписуємо нові Постанови Кабміну, приймаємо Програми щодо будівель з нульовим рівнем споживання енергії – це, безперечно, дуже важливі заходи. Ми підписуємо наші зобов’язання щодо участі в Паризькій угоді, задекларувавши ціль – до кінця 2050 року перейти до нульових викидів,  підписуємо Програми щодо участі в Європейській зеленій угоді. Скажіть, будь ласка, як їх можна виконати, якщо у нас не буде ефективних міських систем опалення?
Ще однією проблемою, з якою стикаються міста, є низький рівень зарплат працівників ТКЕ, закладений у тарифи та розрахунки. На практиці міста часто змушені дотувати зарплатню цих працівників, оскільки вони масово покидають країну, їдучи за кордон, бо там платять значно більше. Внаслідок цього виникає проблема, за якої послугу теплопостачання не буде кому надавати. І це, справді, масштабна проблема.

Минулого тижня АЕМУ звернулася з листом до Уряду щодо усунення системних проблем, які призводять до кризи в системі теплозабезпечення житлових та соціальних об’єктів українських громад. Перш за все ми попросили не допускати ситуації, коли ціна для теплокомуненерго є вищою, ніж ціна газу, який постачається для потреб населення. Також ми попросили уніфікації методики розрахунку тарифу для ліцензіатів і неліцензіатів НКРЕКП, оскільки вони відрізняються.

Ще однією вимогою, зазначеною у зверненні, є необхідність вирішення проблеми автоматичного перерахунку тарифів в разі зміни ціни газу, щоб не виникали тарифні розриви, які є основною причиною заборгованостей ТКЕ. А щодо вирішення долі Закону №2458 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», його треба або повертати на доопрацювання, або підписувати, бо ми далі перебуваємо в ситуації, коли тарифи на постачання теплової енергії просто неможливо застосувати, навіть якщо вони встановлені».

Підсумовуючи все сказане С. Павлюк зазначив: «Я вважаю, ситуація настільки погана, що має бути створена окрема група при Кабміні чи Міністерстві палива. Не можна цю проблему, яка тягне за собою 46 мільярдів боргів, ігнорувати на рівні уряду».