SMARTER4EU інтерв'ю з керівником проєкту, Володимиром Смолієм
Фото: CHUTTERSNAP
Про що проєкт SMARTER4EU?
SMARTER4EU бере початок ще з 2018-2019 років, коли реалізовувався перший проєкт під назвою SMARTER for Families, він був розрахований на те, щоб розробити інструменти зеленої іпотеки і сертифікації на будівництво житлових будинків у кількох країнах Європейського Союзу.
Успішна реалізація SMARTER for Families, який закінчився у 2021 році, об’єднав сім країн і дав поштовх для того, щоб почати новий проєкт. Цільовими країнами SMARTER4EU стали три нові країни, серед яких є й Україна.
АЕМУ не брала участі в першому проєкті, але до актуального SMARTER4EU долучається як один із партнерів від України.
Цілі SMARTER4EU схожі до цілей його попередника, а це:
апробація і розробка відповідної нормативної бази щодо сертифікації зеленого будівництва у сфері житлового фонду в Україні;
створення інструментів фінансування зеленого будівництва;
фінансування зеленої іпотеки для мешканців.
Чи має абревіатура SMARTER4EU розшифрування?
В назві присутня гра слів: SMARTER - означає розумніше, цифра 4 - для, EU співзвучне зі словом you, тобто для Європейського Союзу або для тебе. Філософія проєкту закладена в його назві, він покликаний дати людям і громадам більш розумний і вигідний варіант житла.
Хто є країнами учасницями SMARTER4EU?
Три цільові країни, які долучилися до проєкту цього року - це Іспанія, Португалія та Україна.
Кожна має свою специфіку: в Іспанії і Португалії планується більше роботи з приватним сектором і приватною банківською системою. У нашому випадку філософія реалізації буде трохи іншою через війну і повоєнні виклики та іншу банківську систему, ніж у Європейському Союзі.
Проєкт реалізовує 9 організацій, дві з яких українські: АЕМУ та ЄУЕА, головний партнер - Рада зеленого будівництва Румунії (RoGBC), а ще організації з Словаччини, Люксембургу, Португалії, Іспанії. Всі організації недержавного сектору.
Хто є партнерами проєкту в Україні?
Наразі це є нашим завданням. В минулому проєкті SMARTER for Families, Україна виступала просто спостерігачем, який вивчав досвід інших, зараз же Україна є цільовою країною. Оскільки проєкт направлений на допомогу вирішення загальнодержавних питань, швидше всього основними стейкхолдерами стануть Мінвідновлення і державна банківська сфера. Велика частка системоутворюючих банків України належать державі, тому спілкування з державним банківським сектором може забезпечити успішну реалізацію поставлених цілей проєкту.
В інших державах проєкт орієнтований на співпрацю з приватними партнерами. У зв’язку з тим, що в Україні, по-перше, іпотечний ринок не дуже сформований, по-друге рівень доходів населення, яке зараз гостро потребує помешкання і житла, не співмірний з європейськими доходами, то це ніша, яку мала би закривати державна банківська система. Очевидно, що державні програми з придбання житла і компенсації частини вартості житла будуть, тому Міністерство відновлення і зацікавлені державні банки стануть нашими ключовими партнерами.
Яку роль виконує АЕМУ в проєкті?
Є спільне завдання для Асоціації “Енергоефективні міста України” (АЕМУ) та Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА). Дві організації з цільової країни, кожна з яких має певний досвід і набір компетентностей, є важливими для проєкту.
АЕМУ є асоціацією органів місцевого самоврядування, яка має добру комунікацію з органами державної влади, може залучитися підтримкою і необхідною експертизою з боку передових міст України, які працюють у сфері енергоефективності. Її завданням буде робота з міністерствами та відомствами задля лобіювання нормативних актів і створення відповідної документально-нормативної бази. А робота ЄУЕА буде більш направлена на співпрацю з фінансовим сектором.
Тобто цей проєкт передбачає синергію зусиль асоціації і агенції для того, щоб досягти спільної мети та достукатися до необхідних партнерів і органів державної влади.
Хто виступає основними бенефіціарами проєкту?
Бенефіціаром проєкту напряму визначена країна як така. Але в межах країни розуміємо, що є три типи бенефіціарів:
Інтереси держави, які полягають в тому, що вона потребує допомоги у розробленні нових механізмів, які допоможуть вирішити питання житла для вимушено переміщених осіб, людей, які втратили житло, або тих, хто прагне переїхати; другий компонент зацікавлення полягає в трансформації житлового фонду, який на сьогодні не є енергоефективним і якщо вже будувати новий житловий фонд, то так, щоб він впливав на загальну енергоефективність держави;
Девелоперські компанії, на яких буде лежати велика доля фінансування комерційних та бізнесових проєктів. Бізнес повинен заробляти, але також повинен мати необхідні інструменти фінансування і мотивацію для того, щоб проєктувати і будувати енергоефективне житло;
Населення, яке напряму зацікавлене в тому, щоб отримати житло чи то за рахунок державної допомоги, чи то за рахунок власних коштів, яке буде максимально енергоефективним і не створюватиме для них навантаження по рахунках за енергію. І якщо вони прагнуть купити це житло, то повинні мати інструменти доступних, зрозумілих, прозорих банківських кредитів, які допоможуть їм це зробити.
На цьому ми наголошували на стартовій зустрічі з Святославом Павлюком у Брюсселі. Оскільки цілі проєкту були виписані в спільній заяві досить загально, то нашим завданням було пояснити потреби України як однієї із цільових держав у цьому проєкті, зокрема в контексті воєнних і пост-воєнних викликів. Адже повномасштабна війна ще більше загострила проблеми енергоефективності, які в нас були і раніше.
Ми моделюємо, що вартість проєкту енергоефективного будинку буде дещо вищою, ніж звичайне, тому забудовники повинні мати якісь фінансові інструменти для того, щоб фінансувати такі проекти не з власних заощаджень, а так, як це робиться у світі та Європі за рахунок доступних кредитів.
Які переваги зеленого будівництва за проєктом SMARTER4EU для населення?
Сьогодні в нас існує ринок первинного і вторинного житла. На прикладі вторинного ринку люди розуміють важливість енергоефективного житла, коли сплачують рахунки за тепло чи електроенергію. Тобто як би не модернізувати старий будинок, збудований ще за радянських часів, досягнути високого показника енергоефективності нереально. При цьому ціна за придбання квадратного метра в такому житлі є майже співмірною із вартістю квадратного метра у новобудовах, які зараз є “масс-маркетом” на ринку житла.
Для порівняння, квадратний метр в новобудовах може коштувати 600 доларів, але ми розуміємо, що він збудований за нормами, які з натяжкою відповідають державним нормам енергоефективності. І тут з’являється якийсь девелопер, що збудував енергоефективний будинок, він отримав на це ресурси, наприклад, у банку за підтримки Європейського Союзу і тепер пропонує енергоефективне житло, яке коштує, наприклад, 700 доларів за квадратний метр.
Людина, що бажає придбати житло, розуміє, що не має зайвих 100 доларів. Якщо вона матиме інструменти доступної іпотеки, то зможе купити це помешкання у кредит під розумні відсотки, не сплачуючи всю суму відразу. Проте економія на енергоресурсах в перспективі допоможе компенсовувати цю невеличку переплату, яку вона здійснить за придбання того квадратного метра в енергоефективному будинку.
Від держави вимагається приведення всіх будівельних норм до вимог ЄС. Якщо це зробити, то очевидно, що вартість житла буде зростати, і відсутність зрозумілих для громадян кредитних ресурсів може спричинити падіння попиту на будівельному ринку. Від цього не буде нічого хорошого для будівельної галузі, яка так само відіграє важливу роль для економіки країни. Не кажучи вже про те, що будівництво - це також кошти і робочі місця, тому його масштабування також в інтересах держави.
Чи є у проєкту SMARTER4EU недоліки?
Все виглядає дуже позитивно, але фактор війни - це дуже непередбачуваний момент. Ми всі говоримо про повоєнну відбудову, про вирішення проблем і те, що людям вже потрібно десь жити.
Власне війна, її перебіг, завершення і настання перемоги у швидкому чи трохи пізнішому часі воно здатно суттєво впливати на графіки виконання проєкту. Але дивимося на це тільки з оптимізмом.

