Садити чи не садити: як у місті зайнятися городництвом і водночас не порушити закон
Міські сади — рішення екологічне та помічне, особливо в час повномасштабної війни. Але як зробити все правильно з точки зору букви закону? Розбираємося з експертами.
У чому проблема?
Свідомо чи несвідомо частина українців стала партизанами ще задовго до війни з росією і продовжує залишатися ними сьогодні. От тільки не звичайними, а зеленими партизанами – учасниками низового, стихійного та протестного за своєю природою руху, пов'язаного із реалізацією власного права на місто. Представники цього руху популяризують ідею обробітку землі, що не є їх власністю, тим самим висловлюючи незгоду з несправедливим розподілом продовольчих ресурсів або міського простору. Здебільшого, саме у такий спосіб з'явилися городи, що зустрічаються нам сьогодні на вулицях Дніпра, Києва, Одеси, Львова, Ужгорода чи будь-якого іншого українського міста. І це цілком нормально, адже за умов, коли прямого регулювання міського садівництва та городництва в українському законодавстві немає, містяни продовжують займатися ним як вміють, як відчувають та наскільки їм вистачає ресурсу.
Однак гортаючи стрічку в Instagram чи подорожуючи містами Європейського Союзу, ми нерідко формуємо дещо інші очікування про те, якими можуть бути міські сади-городи. Тут, найімовірніше, не буде старих віконних рам та колючого дроту, пластикових пляшок та автомобільних шин. А ще, у більшості випадків, за таким городом доглядатиме не хтось один, а ціла спільнота і його існування буде погоджено бодай кимось із чиновників місцевого рівня.
З початком російського вторгнення та наближенням продовольчої кризи міста в Україні охопив справжній садівничо-городний бум. А відтак у цьому тексті розповідаємо більше про правову складову такої діяльності: чи дозволяється вирощувати городину у місті й де саме це можна робити, які кроки мали б передувати створенню грядок і як підштовхнути громаду до впорядкованого масштабування таких практик.
Яке рішення?
Легальний бік міського городництва
Тож міське городництво — це взагалі легально? Якщо коротко – так, але є не одне, а багато різних "але". І для того, щоб заглибитися у деталі, уявімо собі своєрідну піраміду з нормативно-правових документів.
Піраміда нормативно-правових документів, що регулюють міське садівництво та городництво
Її фундамент – Земельний кодекс України, у якому ділянки для садівництва та городництва визначені як окремі поняття. Саме цим актом регулюється модель отримання земельної ділянки у випадку, якщо вона є вільною або ж власник чи користувач відмовляється від її використання.
Далі йдуть Закони: "Про благоустрій населених пунктів" та "Про місцеве самоврядування в Україні". У першому визначені загальні засади благоустрою у громадах, у тому числі засади озеленення територій, охорони і захисту зелених насаджень від знищення або пошкодження. У цьому ключі, для поширення міського садівництва та городництва важливим є п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону, який передбачає, що на об'єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи та що-небудь висаджувати. Але завдяки закону "Про місцеве самоврядування", виконком міської ради може дозволити садити городи на території міста і запропонувати порядок такої діяльності.
Законодавець закріпив можливість влаштовувати городи, а також висаджувати дерева та кущі в межах міських об'єктів благоустрою (парків, садів загального користування, зелених насаджень на вулицях та прибудинкових територіях), виключно якщо це не є самовільним актом (дією).
Наступну сходинку нашої уявної піраміди займають накази профільних міністерств. Так, регулює вимоги до утримання зелених насаджень та дублює законодавчі положення про заборону самовільно влаштовувати городи Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України". А наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження ДБН В.2.6-220:2017 "Покриття будівель і споруд" затверджено норми, що регулюють питання облаштування "зелених" покрівель, у тому числі передбачають можливість облаштування садів та / або городів на дахах будівель.
Розширення нормативного регулювання є можливим на локальному рівні. Йому відповідає остання сходинка в ієрархії правових документів. Сюди відносимо місцеві правила благоустрою, комплексні стратегії та цільові програми. Такі документи можуть як сприяти поширенню практик садівництва та городництва, так і накладати додаткові обмеження на таку діяльність.
Загалом, правники сходяться на думці, що сфера є недостатньо врегульованою на законодавчому рівні.
Враховуючи це, займатися міським садівництвом та городництвом легально можна. Щоб влаштувати міський сад або город знадобиться дозвіл від міської ради, або від установи, якій підпорядковується земельна ділянка. Виняток: якщо є приватна ділянка, виділена сама на потреби городництва (так написано в паспорт ділянки).
Як це працює?
Дипломатія заради саду-городу: з ким та про що можна домовлятися
Вже згадана договірна основа – справді те, без чого втілити мрію про вирощування городини в місті буде вкрай складно. Більша частина процесів у ній зав'язана навколо пошуку земельної ділянки.
Знайшли? Задля того, щоб уникнути неприємностей із притягненням до адміністративної відповідальності, перш, ніж облаштовувати на ній грядки, варто здійснити хоча б невелике дослідження та подбати про необхідні дозволи.
Незалежно від того, чи майбутній сад-город планується на прибудинковій території багатоквартирного будинку, території комунального закладу (поліклініки, лікарні, дитячого садка, школи тощо), у межах скверу, парку чи іншого об'єкту благоустрою слід запам'ятати: у разі перебування земельної ділянки в постійному користуванні або у власності, що належним чином оформлені (відомості про це внесено до державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав на нерухоме майно) слід отримати погодження від відповідного землекористувача або власника. Важливий нюанс – ведення садівництва та городництва у парках, що мають статус пам'яток садово-паркового мистецтва можливе тільки за умови виділення земельних ділянок для задоволення господарських потреб таких парків.
Дослідницька частина може містити спілкування з обізнаними особами та порівняння отриманої інформації з даними публічної кадастрової мапи, а також з результатами запиту з Реєстру речових прав на нерухоме майно.
Якщо в реєстрі прав на майно є власник або землекористувач – звертаємося до нього. В іншому випадку – або в управління ЖКГ місцевої ради, або до організації, яка фактично доглядає за територією.
Процедуру оформлення дозволу варто розпочати з офіційного звернення до розпорядника ділянки, в якому потрібно обґрунтувати потребу у її виділенні, пояснити цілі, пов'язані із вирощуванням, уточнити кількість користувачів та бажаний період її використання. У випадку, якщо мова йде про прибудинкову територію багатоквартирного будинку потрібно отримати згоду мешканців цього будинку. Так само доцільно отримати згоду комунального закладу, біля якого планується займатися міським садівництвом та городництвом. А ще цього ж правила варто дотримуватися, якщо мова йде про вирощування на даху багатоквартирного будинку чи об'єкта комунальної власності.
Розгляд звернення, зазвичай, триває близько місяця. У відповідь має надійти письмова відповідь – лист-погодження. Якщо земельна ділянка перебуває у власності ОСББ, погодження може бути надано за результатами його загальних зборів або головою чи правлінням, якщо такі повноваження передбачені статутом об'єднання, затвердженим у встановленому порядку загальними зборами.
Не дарма ж говорять, що садівництво та городництво неможливі без витримки та відповідальності. В умовах міста перевірка на ці якості стає ще більш виразною. Тільки після отримання необхідних дозволів можна братися до планування грядок та вирощування врожаю.
Схема-покроківка: Що зробити, щоб отримати дозвіл на використання ділянки під городництво та садівництво
Водночас усім, хто прагне розвивати сад-город довше, ніж один сезон варто замислитися про спонукання органів влади (місцевого самоврядування) до прийняття тематичних нормативно-правових актів. До прикладу, таким актом може бути рішення виконавчого комітету, адже саме до відання виконавчого органу ради належать повноваження з організації благоустрою, здійснення контролю за станом благоустрою та організації озеленення. Також ним може бути ухвала міської ради, яка затверджує окрему програму на користь садівництва та городництва, передбачає джерела реалізації такої програми, відповідальних виконавців та результати її впровадження. Так само дієвими для популяризації теми могли б стати програми співфінансування проєктів у сфері міського садівництва та городництва, включення ініціатив з вирощування до участі у громадському бюджеті тощо.
Авторка: Анжеліка Зозуля, координаторка природоорієнтованих проєктів ГО "Плато" та співзасновниця простору міського садівництва та городництва "Розсадник".
Ця публікація підготовлена за підтримки Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні. Лабораторія інноваційного розвитку – це найбільша і найшвидша в світі мережа навчання щодо викликів сталого розвитку.