Ризики низьких тарифів

фото: Dimitri Karastelev

Тривожне майбутнє. Воно ще не настало, але це питання часу. Ми маємо зробити його кращим. Підставити подушку там, де можемо впасти. Або розпочати енергетичний переворот у своєму місті так, як це зробили наші європейські сусіди. Саме про це моя стаття. 

Україна – енергозалежна держава. І в основі цієї залежності сьогодні знаходяться міста. Довгий час в основі лежала енергоємна промисловість, та зараз на її місце приходять міста, які не поспішають модернізувати будинки та відмовлятися від споживання природного газу.

Низькі тарифи на електроенергію та газ зумовлені політикою уряду, яка супроводжується субсидіями для населення. З початком повномасштабної війни 2022 року державний бюджет України втратив майже половину доходів. Фінансова допомога Україні від західних держав майже два роки підтримувала ці маневри під час формування державних бюджетів.

Позичаючи гроші для компенсації низьких тарифів, ми переносили свої борги на майбутні періоди і сума цих боргів постійно зростала. Також постійно зростає заборгованість рахунків за теплову та електричну енергію населення та ТКЕ навіть за умов низьких тарифів, її сьогодні оцінюють у розмірі понад 100 мільярдів гривень.

Всередині ринків природного газу та електроенергії реалізується подібна політика перенесення заборгованості на кінцевого суб'єкта ринку платіжного ланцюжка, який фізично ніколи не зможе сплатити ці борги. Борги, які вже сьогодні вимірюються багатьма десятками мільярдів гривень.

Цінам на газ і нафту на світових ринках властива значна волатильність, тому тарифи на газ, тепло та електроенергію залежать від цих викопних видів палива. І, звісно, основні ризики для міст України створює війна. 

Якщо закордонна допомога Україні зменшиться чи зникне, тарифи зростуть швидко. Державний бюджет не зможе довго зберігати тарифні субсидії та преференції на нинішньому рівні – у нього просто не стане грошей. Містам потрібно підготуватися до моменту, коли допомога зменшиться та розпочнеться етап повернення державі боргів, взятих за рахунок кредитів у воєнний час. Тарифи на газ, теплову та електричну енергію почнуть зростати до 200-300%, і відділяє нас від зростання цих тарифів, за різними оцінками, лише 1-2 роки.

Ця неминуча енергетична інфляція швидко занурить більшу частину населення України у справжню енергетичну бідність. Борги населення сьогодні стануть краплею в океані порівняно з боргами, що будуть завтра (зараз боржниками є приблизно 30% населення, при зростанні тарифів завтра таких стане 80%).

Як знизити ризики низьких тарифів для міст України – приклади країн ЄС

1. Переглянути принципи муніципального енергетичного планування та розробити плани, подібні до відомого загальноєвропейського плану REPowerEU. Потрібно зрозуміти ціну та терміни енергетичного переходу, подібного до того, що відбувся у країнах ЄС. Потрібно сформувати базу інвестиційних проєктів, які забезпечують цей перехід. З урахуванням загальної політичної волатильності передбачити в планах песимістичний сценарій для збереження енергетичної безпеки міст в умовах воєнного та післявоєнного стану.

​Війна в Україні стала каталізатором енергетичних змін у країнах Євросоюзу, центром яких став масштабний план REPowerEU, а також зміни у низці ключових Директив ЄС. Метою плану REPowerEU є відмова від викопного палива, декарбонізація опалення та зниження енергетичної бідності.

Деякі з елементів плану:

• спеціальна стратегія ЄС з сонячної енергетики передбачає подвоєння сонячних фотоелектричних потужностей до 2025 року і встановлення 600 ГВт до 2030 року;
• обов’язкове встановлення сонячних панелей на дахах нових комерційних і громадських будівель до 2025 року, і на дахах нових житлових будівель — до 2029 року (мета — подвоїти потужність сонячної фотоелектричної енергії до 2025 року та досягти показників у 600 ГВт до 2030 року);
• подвоєння швидкості запровадження теплових насосів і заходів з інтеграції геотермальної та сонячної теплової енергії в модернізовані системи централізованого і децентралізованого опалення;
• заборона на встановлення газових котлів у нових будинках

Досягнення цілей REPowerEU вимагає додаткових інвестицій у розмірі 300 мільярдів євро до 2027 року. Планове скорочення імпорту російського природного газу може заощадити майже 100 мільярдів євро на рік.

2. Найбільшу тривогу викликає природний газ, який тягне за собою  найбільші ризики. Містам потрібен план поступової відмови від цього палива. Дорожню карту такого процесу нам дає приклад планів Євросоюзу. Опалення та електропостачання від поновлюваних джерел енергії повинні прийти на зміну вуглеводневому паливу. Кожному місту України потрібна дорожня карта виведення природного газу із муніципальних енергетичних балансів.

3. Основними споживачами енергії у містах є будинки. Потрібно, подібно до країн ЄС, заборонити будівництво в містах будь-яких нових будівель, що не відповідають стандарту ZEB (Zero Emission Buildings). Цей стандарт повинен забезпечити високу енергоефективність будівель за рахунок нульового споживання енергії від відновлюваних джерел енергії протягом року.

4. Сьогодні майже у всіх містах України розпочалася або триває термомодернізація житлових, бюджетних та комерційних будівель. Переважна частина цих проєктів не відповідає стандарту ZEB (Zero-Energy Building: будинків з нульовим споживанням енергії), особливо що стосується  використання джерел відновлюваної енергії. Ці проєкти модернізації будівель не відповідають вимогам Євросоюзу, ухваленим після 2022 року. Сьогодні ми модернізуємо будівлі так, , що у найближчому майбутньому виникне потреба повторної модернізації. Ця суперечність вимагає єдиної політики міст України щодо модернізації існуючих будівель, наявності державних стандартів, що відповідають вимогам ЄС, проєктних та будівельних рішень, що відповідають цим стандартам. Також, для кожного міста потрібна довгострокова політика модернізації житлових та бюджетних будівель, що відповідає політиці ЄС.

5. В Україні розпочато нову хвилю розробки схем теплопостачання міст. Необхідною умовою для кожного міста має стати умова декарбонізації систем теплопостачання. Схеми теплопостачання мають стати для міст дорожніми картами переходу до опалення та охолодження будівель від поновлюваних джерел енергії. Вже немає сенсу у модернізації газових котлів, котелень та ТЕЦ. Міжнародне енергетичне агентство вважає за необхідне для всіх країн повну відмову від газових котлів у період 2025 – 2028 років. Для міст України дуже важливим є приклад Німеччини – новий Закон про енергетику будівель, прийнятий бундестагом у вересні 2023 року. Він зобов'язує, що з 1 січня 2024 р. нові системи опалення повинні працювати не менше ніж на 65% на джерелах відновлюваної енергії. До 2028 року всі існуючі системи опалення будівель у містах Німеччини мають перейти на відновлювані джерела. Для переходу на відновлювані джерела енергії кожне місто Німеччини має розробити муніципальний план теплопостачання. Держава допомагає переходу субсидіями від 30% до 70% вартості нових систем опалення. Планується, що закон набуде чинності у 2024 і спочатку застосовуватиметься лише до нових споруд. Для решти будівель, де зараз встановлені системи опалення, пропонується перехідний період до 2028 року в залежності від розміру муніципалітету.

6. На зміну існуючого хаосу проєктів модернізації будівель та муніципальної енергетики у містах України мають з'явитися плани пілотних проєктів малоповерхових та багатоповерхових житлових будівель, громадських будівель, комерційних будівель (що відповідають стандарту ZEB), біопаливних котелень, ТЕЦ та дахів. Ці острівці енергетичного майбутнього мають показати реальність енергетичного переходу в містах України, подібно до міст країн Євросоюзу.

Василь Степаненко, енергосервісна компанія "Екологічні Системи", 2023