П'ять речей, які вам потрібно знати про кліматичний пакт Ґлазґо
В минулі вихідні у Ґлазґо завершила свою роботу двотижнева Конференція ООН з питань глобальної зміни клімату. В підсумку чого більше? Розчарування чи виправданих надій на вирішення світової проблеми? Пропонуємо вашій увазі один із перших критичних відгуків, що з'явились.
Кліматичні розмови ООН на COP26 у Ґлазґо завершились, і удар молотка голови зібрання повідомив про появу кліматичного пакту Ґлазґо, узгодженого всіма 197 країнами. Якщо Паризька угода 2015 року забезпечила країнам основу для боротьби зі зміною клімату, то через шість років Ґлазґо стало першим серйозним випробуванням цієї позначки найвищого рівня світової дипломатії.
Отож, що ми довідались за два тижні із заяв лідерів, масових протестів і другорядних угод щодо вугілля, припинення фінансування викопного палива та вирубування лісів, а також кінцевого кліматичного пакту, підписаного в Ґлазґо?
Від поступової відмови від вугілля і до лазівок на ринку вуглецю, ось що ви повинні знати:
1. Поступ у скороченні викидів, проте він далеко не достатній
Кліматичний пакт Ґлазґо – це поступове просування, а не переломний момент, необхідний для приборкання найгірших наслідків зміни клімату. Уряд Великої Британії як господар та відповідно президент COP26, хотів «зберегти 1,5°C», цю найсильнішу мету Паризької угоди. Однак у найкращому разі ми можемо говорити про підтримання її при житті: є пульс, але вона майже мертва.
Паризька угода каже, що температура повинна бути обмежена «значно нижче» перевищення доіндустріального рівня на 2°C, і країни повинні «докласти зусиль», щоб обмежити потепління 1,5°C. До COP26 світ на підставі зобов’язань країн та в очікування змін у технологіях прямував до потепління на 2,7°C. Заяви, зроблені на COP26 включно з новими обіцянками деяких ключових країн скоротити викиди в цьому десятиріччі, знизили цей показник щонайбільше до 2,4°C.
Більшість країн також оголосили про довгострокові цілі стосовно нульових викидів нетто. Одним із найважливіших було зобов’язання Індії досягти нульових викидів нетто до 2070 року. Критично значущим є те, що ця країна заявила, що в наступні десять років швидко розпочне ґрунтовне розширення використання енергії з поновлюваних джерел, так щоб та склала 50% від загального споживання енергії, скоротивши в цей спосіб викиди у 2030 році на 1 мільярд тонн (із наявної загальної кількості близько 2,5 мільярда).
Нігерія, яка швидко розвивається, теж пообіцяла чисті нульові викиди до 2060 року. Країни, на які припадає 90% світового ВВП, тепер зобов’язались досягти нуля нетто до середини цього століття.
Безумовно, світове потепління на 2,4°C все ще є дуже далеко від 1,5°C. В найближчій перспективі відставання у скороченні викидів залишається, бо, як виглядає, глобальні викиди в цьому десятилітті будуть радше слабнути замість різко зменшитись, що необхідно для того, щоб залишатись на траєкторії до 1,5°C, до чого закликає пакт. Існує прірва між довгостроковими нульовими цілями та планами стосовно скорочення викидів у цьому десятилітті.
2. Двері для подальших скорочень у найближчому майбутньому відхилено
Кінцевий текст Пакту Ґлазґо зазначає, що поточні національні кліматичні плани або, як їх ще називають, національно визначені внески (НВВ) далекі від того, що необхідно для 1,5°C. Він також просить країни наступного року повернутись із новими вдосконаленими планами.
Згідно з Паризькою угодою нові кліматичні плани потрібні що п’ять років, тому Ґлазґо п’ять років після Парижа (із затримкою через COVID) було так важливою зустріччю. Нові кліматичні плани наступного року, замість чекати ще п’ять років, можуть підтримати 1,5°C при житті ще 12 місяців та дати учасникам руху ще рік для зміни урядової кліматичної політики. Це також відкриває двері для запиту на подальші оновлення НВВ з 2022 року, щоб допомогти розширити амбіції цього десятиліття.
Кліматичний пакт Ґлазґо також стверджує, що неослабне використання вугілля має бути припинено так само як і субсидії на викопне паливо. Це формулювання є слабшим порівняно з початковими пропозиціями, а остаточний текст закликає лише до «поетапного скорочення», а не до «поетапної відмови» від вугілля (через втручання Індії в останню мить) та від «неефективних» субсидій. Але це вперше, коли викопне паливо згадано в декларації ООН щодо клімату.
У минулому Саудівська Аравія та інші країни вилучали це формулювання. Сталось важливе зрушення, яке нарешті визнає, що використання вугілля та інших викопних видів палива необхідно швидко скоротити, щоб подолати надзвичайну кліматичну ситуацію. Табу на мовлення про кінець викопного палива нарешті зламано.
3. Багаті країни продовжують ігнорувати свою історичну відповідальність
Країни, що розвиваються, вимагають фінансування «втрат і збитків», таких як витрати на усунення наслідків циклонів та підвищення рівня моря. Малі острівні держави та кліматично вразливі країни кажуть, що історичні викиди головних забруднювачів спричинили ці наслідки, і тому потрібне фінансування.
Розвинені країни на чолі зі США та ЄС утримались від того, щоб взяти на себе будь-яку відповідальність за ці втрати і збитки, та наклали вето на створення нового «Фонду для втрат і збитків Ґлазґо» для підтримки вразливих країн, незважаючи на те, що їх до цього закликала більшість країн.
Країни з найбільшими сукупними викидами за 1850-2021 р.р.
(млрд тонн СО₂ від викопного палива, цементної промисловості,
змін у землекористуванні та лісового господарства)
4. Лазівки у правилах вуглецевого ринку можуть підірвати поступ
Вуглецеві ринки можуть кинути рятівне коло індустрії викопного палива, дозволяючи їм претендувати на «компенсації за викиди вуглецю» та вести бізнес у (майже) звичному режимі. Через шість років, після серії ухильних переговорів остаточно узгоджено статтю 6 Паризької угоди про ринкові та неринкові підходи до торгівлі викидами вуглецю. Закрито найгірші та найбільші лазівки, проте для країн і компаній все ще є простір для використання правил, щоб отримати те, що хочеш, нечесним способом.
Поза процесом COP нам знадобляться набагато чіткіші та суворіші правила стосовно компенсації компаніям викидів двоокису вуглецю. В протилежному разі очікуйте на серії викриттів від неурядових організацій та ЗМІ щодо компенсації викидів вуглецю в рамках цього нового режиму, коли з’являться нові спроби як використати, так і закрити лазівки, що залишились.
5. Подякуйте кліматичним активістам за поступ – їхні наступні кроки будуть вирішальними
Зрозуміло, що потужні країни рухаються надто повільно, і вони ухвалили політичне рішення не підтримати значної зміни як викидів парникових газів, так і фінансування, щоб допомогти бідним країнам адаптуватись до зміни клімату та перескочити епоху викопного палива.
Однак їх сильно підштовхує власне населення, зокрема активісти кліматичного руху. Справді у Ґлазґо ми спостерігали величезні протести, обидва молодіжні марші «П’ятниця за майбутнє» та суботній Глобальний день дій значно перевищили очікувану кількість учасників.
Це означає, що наступні кроки учасників кампанії та кліматичного руху мають значення. У Великій Британії це буде спроба зупинити надання урядом ліцензії на експлуатацію нового нафтового родовища Камбо біля північного узбережжя Шотландії.
Очікуйте більше дій проти фінансування проектів, пов’язаних з викопним паливом, оскільки активісти намагаються обмежити викиди, позбавляючи промисловість капіталу. Без цих рухів, що підштовхують країни і компанії, зокрема на COP27 у Єгипті, ми не зможемо приборкати зміну клімату та захистити нашу чудову планету.
17.11.2021 12:00