Місце топінамбура в українських екосистемах

У четвер 9 травня в Розсаднику - простірі міського садівництва та городництва дискутували щодо місця бульбоносної рослини — топінамбура — в українських екосистемах.

В чому полягала актуальність обговорення?

Топінамбур перебуває в українському списку інвазійних видів рослин. У цьому списку з 45-ти позицій можна також побачити борщівник, амброзію та золотарник. Чи є топінамбур настільки ж очевидною загрозою для українських видів наскільки борщівник? Чи дійсно він швидко захоплює всю територію, де його посадили, витісняючи при цьому інші рослини? Чи існують дозволи чи заборони висаджування топінамбура на території населених пунктів?

Такі запитання сформували предмет дискусії.

Топінамбуру притаманні такі властивості як стійкість при вирощуванні у різних грунтах чи при зміні погодних умов (посуха, повінь, спека, мороз..), проростання рослини на місці посадки щоразу навіть після попереднього ретельного збирання усієї бульби/коренеплодів. Ці особливі властивості топінамбура у дискусії були розглянуті як негатив так і як позитив.  Разом з тим усі погодилися, що використання рослини приносить користь, її частини (стебло, листя, бульби та квітки) можна використовувати в господарстві та харчовій промисловості. Адже за вмістом вітамінів, клітковини, мінералів, амінокислот та за поживністю бульби топінамбура переважають багато видів городини та є значно ціннішими від кормового буряка чи картоплі. Найунікальнішою особливістю бульб топінамбура є наявність у складі вуглеводів інуліну, які розщеплюються в організмі людини з утворенням фруктози, а отже, бульби топінамбура — цінний продукт харчування для діабетиків. З коренеплодів роблять сироп, цукати, чіпси, борошно, каву. Сухе стебло рослини можна перетворювати на біопаливо (тріску, брикети, пелети), з зеленого стебла та листя роблять цінні корми. А з висушених квіток виходить смачний та поживний чай.

Враховуючи певні небезпеки, які топінамбур може нести ендемічним видам, учасники вчорашньої дискусії дійшли консенсусу щодо заходів з вирощування рослини в Україні:

• в законодавстві повинна бути прописана методика контролю за поширенням інвазійних видів, що стримувати їх поширення щоби захистити біорізноманіття;
• кожна громада повинна мати напрацьовані правила щодо того, де на її території можна садити певні види, а де - ні;
• найкраще вирощувати топінамбур тим, хто знає, як це робити правильно і як не допускати поширення рослини на території, де ця рослина може нашкодити іншим представникам рослинного світу.

Деякі учасники події запропонували:

• провести дослідження на окремих ділянках територій де нині росте топінамбур аби двічі на початку росту стебла перекопати ділянку щоби перевірити можливість виведення топінамбура і використання цієї території для інших рослин;
• з'ясувати швидкість поширення рослини на території її висадки, залишивши посаджений топінамбур на декілька років розвиватися без втручання людини, але спостерігаючи за цим.

То ж до висадження топінамбура необхідно ставитися відповідально. Адже рослина не є однорічною, та без участі людини здатна виживати в суворих умовах. Варто пам’ятати, що деякі чужорідні види рослин здатні змінити або навіть знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях вони швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види із природних ландшафтів.

З особливостями щодо вирощування та переробки топінамбура учасників ознайомив експерт з вирощування рослини, радник-консультант з питань енергоефективності, екології та розвитку громад АЕМУ, Сергій Кошарук. Надія Сичак, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України, член правління ГО «Інститут біорізноманіття», виконавчий директор Національної мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN), розповіла про ризики та переваги, що несе топінамбур для українських екосистем, а Оксана Софіянчук, садівниця Галицького району міста Львів, міркувала про можливе застосування рослини в міському середовищі.