Револьверний фонд: як громади створюють постійний ресурс для підтримки ОСББ

У більшості українських громад підтримка ОСББ виглядає однаково: у бюджеті передбачають кілька мільйонів гривень, оголошують конкурс, частину будинків включають у програму співфінансування, інші залишаються в черзі до наступного року. Коли кошти використані — програма зупиняється до нового бюджетного циклу. Така модель працює, але вона не створює довгострокового ресурсу.

Револьверний фонд міст Асоціації «Енергоефективні міста України» (АЕМУ) з’явився як практична відповідь на запит громад: як запускати енергоефективні та модернізаційні проєкти тоді, коли бюджет обмежений, а стандартні процедури займають місяці. Сергій Кошарук, керівник проєктів та програм АЕМУ пояснює суть роботи фонду: «Револьверний фонд означає "поворотний". Кошти, внесені громадою до свого субрахунку у фонді, почергово надаються в користування позичальникам цих коштів. Без відсотків, тобто за це додаткові гроші на комісії чи на відсотки не платяться позичальниками».

Механізм простий — ОСББ або позичальник іншої категорії (наприклад з житлового сектору) отримує поворотну фінансову допомогу, реалізує проєкт, повертає кошти за погодженим графіком — і той самий ресурс знову працює для наступного будинку чи ініціативи. «Позичайте, повертайте, знову позичайте, користуйтесь цим фінансовим ресурсом», — зазначає Сергій Кошарук під час зустрічі з головами ОСББ Калуської громади.

Як громада формує ресурс

Механізм починається з рішення міської ради. Громада приєднується до програми і перераховує визначену суму на окремий субрахунок револьверного фонду. Якщо вона є учасницею Європейської енергетичної відзнаки станом на початок 2026 року, власний внесок може бути підсилений грантовими коштами — наприклад, у співвідношенні 60% грантового ресурсу і 40% бюджету громади. Важливо зазначити, що для кожної громади свій обрахунок самої суми, який залежить від кількості населення, досвіду громади в РФМ.

Після перерахування громадами визначеної суми як внеску в револьверний фонд, на ці кошти  не поширюється правило використати гроші до кінця бюджетного рокуі, а позичальникам достатньо відкритого рахунку у своєму банку. Подальші відносини будуються на договорі про поворотну фінансову допомогу між Асоціацією та конкретним позичальником. Це важлива відмінність, адже вона знімає частину бюрократичного навантаження і скорочує часовий розрив між рішенням і початком робіт.

Які проєкти можуть фінансуватися

Статутна діяльність Асоціації орієнтована на проєкти енергоефективності, модернізації, адаптації та пом'якшення  наслідків зміни клімату, однак остаточний перелік пріоритетів визначає громада.

На практиці це не лише великі термомодернізаційні проєкти в межах програми «Енергодім» Фонду енергоефективності, де позику можна використати як тимчасовий ресурс до отримання гранту, а й менш масштабні, але критично необхідні роботи. До прикладу: заміни електрощитових, модернізації внутрішньобудинкових мереж, підготовки будинків до встановлення сонячних панелей і акумуляторів для забезпечення роботи ліфтів у періоди відключень та інші окремі заходи з енергоефективності, енергобезпеки і модернізації будинків.

Фонд дозволяє голові ОСББ як позичальнику отримати одразу необхідну суму коштів і швидко реалізувати заходи, а не відтягувати реалізацію, збираючи з співвласників всю суму. Простіше для всіх - розподілити необхідний обсяг коштів на 12 щомісячних платежів і виплачувати їх протягом року. Для багатоквартирного будинку це змінює фінансову динаміку: мешканцям простіше сплачувати менші внески регулярно, ніж одночасно акумулювати значну суму.

Швидкість замість довгих процедур

Традиційна бюджетна програма співфінансування передбачає кошторис, сесію, виділення коштів, торги, договір із підрядником. У кращому випадку це півтора-два місяці а здебільшого - до півроку. 

Асоціація не визначає перелік позичальників самостійно. У громаді створюється конкурсна комісія, яка формує правила відбору, визначає пріоритетні категорії і ухвалює рішення щодо конкретних заявок. Сергій Кошарук рекомендує включати до складу комісії не лише представників виконавчих органів, а й активних голів ОСББ, щоб забезпечити прозорість і взаємну довіру.

У револьверному механізмі рішення приймається значно швидше. «Ми вже маємо приклади у Револьверному фонді, коли з моменту, поки заява надійшла до комісії, до моменту, коли ОСББ отримали на рахунок гроші, пройшло 30 годин», — розповідає Сергій Кошарук про випадок, коли буревій пошкодив дах будинку в одній з громад - учасниці програми Револьверного фонду міст.

Для невеликих робіт достатньо простого розрахунку. «Ми просимо, щоб був максимально простий пакет документів», — говорить він. Комісія може перевірити ринкову вартість, але складної проєктної документації для заміни вікон чи дверей зазвичай не вимагають.

За словами Сергія Кошарука, статистика фонду показує, що серед позичальників на даний момент переважають базові потреби житлового фонду. «За нашими даними 24%  — складає позика на заміну вікон і дверей у під’їздах ОСББ. Наступне — ремонт покрівлі даху, це ще 23%. Далі — ремонт інженерних мереж, електрощитових, встановлення ІТП, енергоаудити, утеплення, ремонт ліфтів тощо».

Один із прикладів пов’язаний зі зростанням цін — ОСББ отримало позику і одразу розпочало роботи. Через три місяці кошторис став на 30% дорожчим, тож фактично Фонд дозволив зафіксувати вартість на старті й уникнути додаткових витрат.

Питання повернення

Дисципліна позичальників є визначальною. За словами Сергія Кошарука, ОСББ демонструють високий рівень відповідальності, а в разі об’єктивних причин можливе продовження терміну позики. Рішення про отримання коштів має бути підтверджене протоколом зборів співвласників. «Усі фінансові питання мають мати підтвердження у вигляді рішення загальних зборів», — підкреслює він. Комісія оцінює наявність рахунку, затвердженого кошторису та реалістичний графік повернення.

Паралельно з міськими програмами

Окремо обговорюють співвідношення револьверного фонду з чинними програмами співфінансування. «У багатьох містах обидва інструменти працюють паралельно. Наприклад, частину робіт ОСББ реалізує через міську програму, іншу частину — за рахунок поворотної допомоги», — пояснює експерт. Такий підхід дозволяє не відкладати другорядні, але потрібні роботи.

Револьверний фонд може бути корисним і самій громаді для оперативного фінансування пріоритетного проєкту. «Місто Хотин, до прикладу, скористалося револьверним фондом, щоб зробити свій внесок у проєкт встановлення теплового насосу в лікарні. Потім повернули ці кошти», — наводить приклад Сергій Кошарук.

Гнучкість у межах рішень ради

Кошти фонду перебувають у розпорядженні громади в межах ухвалених рішень. Після завершення грантового періоду рада може визначити їх подальше використання — залишити в обігу чи спрямувати на інші потреби. ʼ«Револьверний фонд — це такий "запас громади". Йдеться про ресурс, який дозволяє діяти без затримок і планувати модернізацію не в межах одного бюджетного року, а на перспективу», — говорить Сергій Кошарук. 

У практиці громад цей механізм уже довів ефективність: кошти обертаються кілька разів, а житловий фонд отримує інструмент швидкого реагування — від заміни вікон до комплексної термомодернізації.