Як українські міста забезпечують стійкість критичної інфраструктури — досвід Миколаєва, Черкас та Львова

Як українські міста забезпечують стійкість критичної інфраструктури — досвід Миколаєва, Черкас та Львова

Експерти та представники Миколаєва, Черкас та Львова поділилися практичними рішеннями, які допомагають містам утримувати базові послуги під час війни й водночас вибудовувати довгострокову стійкість.

Про це йшлося під час тематичної панелі “Стійкість критичної інфраструктури” Всеукраїнського форуму місцевого самоврядування, яку модерував Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”.

Представники Технічного університету Дортмунда наголосили на важливості проведення інвентаризації об’єктів, картування та виявлення взаємозалежностей критичної інфраструктури. Такий підхід дозволяє оцінювати ризики каскадних ефектів та планувати превентивні дії.

Учасники від міст поділилися власним досвідом формування та збереження стійкості:

• Миколаїв: Заступник міського голови Сергій Коренєв розповів, як місто подолало водну кризу після знищення магістралі у 2022 році. Організовано свердловини, пункти водороздачі та впроваджено новий водозабір із когенераційними установками потужністю 11 МВт. Створено незалежну наглядову раду “Миколаївводоканалу”.
• Черкаси: Директор “Черкаситеплокомуненерго” Павло Карась презентував “острів” розподіленої генерації — 28 км високовольтних мереж, резервні генератори, пальники, гібридні інвертори та 1 МВт сонячної генерації. Особлива увага — фізичному захисту об’єктів та протидії дроновим атакам.
• Львів: Директор “Львівтеплоенерго” Олександр Одинець наголосив на диверсифікації джерел та автономності систем. Понад 150 генераторів, 6 МВт газопоршневої генерації, понад 100 гібридних систем. Оновлена схема теплопостачання забезпечує балансування та модернізацію.

Під час панелі також були окреслені ключові виклики для громад:

• Фінансова розбалансованість та “різниця в тарифах” — потреба у прозорих механізмах компенсації.
• Операційна безпека теплопостачання.
• Актуалізація нормативної бази для надзвичайних ситуацій, зокрема реагування на газові блекаути.
• Фізичний захист об’єктів — нові стандарти укриття та системи РЕБ/ППО.
• Технічна модернізація — оновлення приводів, частотних перетворювачів, створення резервів.
• Кадровий дефіцит — потреба у нових програмах підготовки фахівців для комунальних підприємств.

Ключовий висновок панелі — стійкість критичної інфраструктури можлива лише тоді, коли технічні резерви та розподілена генерація поєднані з прозорим управлінням, партнерствами, захистом об’єктів і сучасною нормативною базою для кризових ситуацій.