Сім кроків до енергетичної стійкості громадського транспорту: досвід Дніпра

Навесні 2024 року українські міста знову зіштовхнулись із плановими та аварійними відключеннями електроенергії, викликаними ворожими обстрілами енергетичної інфраструктури. Як і взимку 2022-2023 років, від цього дуже страждає громадський транспорт.

​Місту Дніпро, що від початку повномасштабного вторгнення зазнало понад 100 ракетних обстрілів та ударів БПЛА, вдається підтримувати стабільну роботу наземного електротранспорту у складних умовах. Це непросте завдання реалізується шляхом втілення семи важливих кроків. Аби ознайомити інші міста з досвідом Дніпра, 15 травня громадська організація "Vision Zero" та Асоціація "Енергоефективні міста України" провели вебінар "Стійкість муніципального громадського транспорту в умовах енергетичних криз".

Система електропостачання електротранспорту міста Дніпра. Джерело: ГО "Vision Zero".

Під час заходу Ігор Маковцев, заступник міського голови, директор Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, виступив із доповіддю на тему "Адаптація транспортної системи до енергетичних криз та співпраця з енергокомпаніями". Він ознайомив слухачів вебінару з п'ятьма кроками, яких вживає міська влада для мінімізації наслідків енергетичних криз та більшість із яких реалізується у тісній співпраці з енергопостачальними компаніями:

• розроблення графіків погодинних відключень;
• опрацювання варіантів роботи електротранспорту під час введення погодинних обмежень електроенергії;
• моніторинг споживання електроенергії для коригування навантаження в умовах дефіциту електроенергії;
• організація безперебійного живлення світлофорних об’єктів;
• оперативна евакуація рухомого складу.

Друга доповідь на вебінарі була присвячена енергетичній стійкості тролейбусної мережі міста. Передусім, йдеться про такі кроки, як автономне живлення на тягових підстанціях та застосування батарейних тролейбусів. Про це розповів Володимир Кобець, директор КП "Дніпровський електротранспорт". "В перші блекаути в нас була проблема — оперативне включення тягових підстанцій. Ми розробили шафу власних потреб, де розмістили батареї для резервного живлення", — зазначив Володимир Кобець. Одна з основних характеристик цієї шафи — 6 годин автономної роботи при здійсненні перемикань та 10 годин у режимі очікування. Зараз у місті встановлено шість таких об’єктів. "У цьому році планується довести кількість шаф до 11", — уточнив посадовець.

​​

Технічні характеристики батарейних тролейбусів АКСМ-32100D. Джерело: ГО "Vision Zero".

Наступний крок — це застосування батарейних тролейбусів. За інформацією Володимира Кобця, тролейбусний парк Дніпра зараз нараховує 185 транспортних засобів, із них лише 47 машин (у презентації 49) оснащені акумуляторами для руху без контактної мережі. Більшість із батарейних тролейбусів (35 одиниць) мають автономний хід на відстань до 1 км. Це доволі мало, тому місто проводить їхню модернізацію шляхом заміни лужних кислотних акумуляторів на сучасні літій-іонні. Це дозволяє збільшити автономний хід до 4 км без пасажирів і до 2,5 км з пасажирами. "Таких ми вже зробили 12 одиниць, будемо далі продовжувати", — повідомив директор КП "Дніпровський електротранспорт".

Після доповідей спікери відповіли на запитання слухачів. Одне з питань стосувалось встановлення відновлювальних джерел на світлофорних об’єктах. "Потужний світлофорний об’єкт потребує десь 4 — 4,5 кВт. І ці об’єкти знаходяться в забудові, тобто там замало сонячного світла. Тому дуже важко зрозуміти працездатність цієї системи. Подібні системи [генерації] в нас є, більше всього вони використовуються на під’їзних шляхах до міста", — відповів Ігор Маковцев, директор Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради.

Переглянути виступи доповідачів на вебінарі та відповіді на запитання можна за посиланням.

Більше інформації про кроки міської влади Дніпра до енергетичної стійкості громадського транспорту доступно у презентації.