Шість викликів колобіжної економіки
Незважаючи на обіцянку колобіжної економіки забезпечити економічне зростання без відходів, суб’єкти підприємницької діяльності сприймають її поволі. Ось шість причин чому.
Чому самі лиш ринкові сили не заохочують до цього
Дедалі більше компаній починає визнавати потенціал колобіжної економіки для забезпечення сталого розвитку. Проте прийнявши її філософію нульових витрат, таке собі «веганство сталості» - зменши споживання, використай повторно, перероби - простіше сказати це, аніж зробити. Чому колобіжні бізнес-моделі не запускаються швидше? Бо самих лише ринкових сил попросту замало. Ось шість викликів колобіжної економіки:
① Попит споживачів
Голосна меншість споживачів виступає за сталий спосіб життя, проте мало хто готовий за це платити. Опитування свідчать, що небагато споживачів готові платити більше за екологічні продукти, не кажучи вже про продукцію, що повністю відповідає колобіжним принципам. І те, що вони кажуть соціологам, може завищуватити їхнє реальне бажання так діяти. Не допомагає відсутність загальноприйнятих визначень і маркування колобіжних виробів, так чи інакше перед підприємствами стоїть завдання стати ціново конкурентоспроможними.
② Протилежні тенденції
Хоча сталий розвиток тепер є культурною тенденцією, все ще існують культурні тенденції, спрямовані у протилежний бік. Деякі бізнес-моделі є не просто лінійними, генеруючи велику кількість відходів, але й активно прискорюють використання ресурсів. Швидка мода стимулює стрімке зростання закупівель одягу та його утилізацію з поки що обмеженою протидією. Електронна торгівля підживлює культуру надмірних замовлень, швидких достав і повернень. Щобільше, зростаючий середній клас у країнах, де постають ринки, обирає споживацькі звички розвиненого світу.
③ Тиск з боку інвесторів стосовно корпоративної соціальної відповідальності
Підприємства стикаються також з тиском в напрямку до колобіжності з боку тих інвесторів, які запровадили більш етичні принципи корпоративної соціальної відповідальності. Втім, хоч ця тенденція і набирає сили, її уповільнюють суперечки стосовно того, чи ці принципи провадять до вищої віддачі від інвестицій. Деякі дослідження показують, що так, проте залишається невирішеним питання, чи рентабельність застосування принципів сталості є причиною чи наслідком підприємницького успіху.
④ Видатки
Для багатьох підприємств дешевше використовувати первинну сировину або цілком нові деталі, аніж обрати переробляння відходів, повторне використання або повторне збирання. Ціни на непоновлювані ресурси, хоча і є нестабільними, можуть десятиліттями коливатись навколо повільної тенденції, слабо стимулюючи обмеження їхнього використання.
⑤ Культура
Поза видатками, підприємствам просто легше продовжити використовувати традиційні методи виробництва і розподілу. Хоч обізнані великі корпорації та ідеалістичні стартапи і сприймають принципи колобіжності, до переходу корпоративних культур на засади колобіжної економіки все ще довгий шлях. Частково це тому, що колобіжна бізнес-модель на відміну від традиційної лінійної залучає нові форми співпраці та ведення ділових операцій з компаніями в рамках існуючих ланцюгів постачання і навіть поза ними.
⑥ Творчий підхід
Прийнявши культуру колобіжності, компаніям потрібно впроваджувати новації та інвестувати в них. Креативність потрібна не лише для екодизайну, повторного використання, направляння та переробляння відходів, але й у бізнес-процесах, ланцюгах постачання та ринках для переробляння і вживаних товарів, деталей і матеріалів.
З-поміж цих викликів останній виклик креативності є, мабуть, найважливішим. Новаційні прориви могли б значно допомогти у вирішенні інших викликів. Прецедент швидкого поступу у зменшенні вартості поновлюваної енергії та розвиток нових бізнес-платформ дають надію, що підприємництво зможе пришвидшити просування в напрямку до повсюдного прийняття колобіжної економіки в довгостроковій перспективі. А тим часом необхідним є втручання політики, щоб заохотити до дій за допомогою податків і субсидій, позитивної пропаганди та заборончих норм і правил. |
30.06.2021 12:00